Я, дружина загиблого військовослужбовця Никоненко Андрія Вікторовича, молодшого сержанта військової частини А0139, звертаюся з проханням присвоїти звання-Герой України (посмертно).
Андрій Вікторович із честю та мужністю виконував свій військовий обовʼязок, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Він виконував боєві завдання, працюючи з гарматою, ризикуючи власним життям заради захисту України та її народу.
Його служба вимагала мужності, витримки, відповідальності та готовності діяти в небезпечних умовах. Андрій залишався вірним військовій присязі й до кінця виконував свій обовʼязок перед Батьківщиною.
Найбільшим болем нашої родини стало те, що Андрій загинув, так і не дочекавшись народження своєї донечки. Він мріяв про майбутнє, про нашу сімʼю та зустріч із донечкою, але війна безжально забрала в нього можливість взяти свою дитину на руки, обійняти та побачити, як вона зростає.
Наша донечка зростатиме без батька, але я все зроблю щоб вона знала, якою мужньою людиною був її тато, як він захищав Україну та якою ціною виборював наше майбутнє.
Для мене Андрій назавжди залишиться коханим чоловіком, а для нашої донечки-найкращим батьком, якого вона, нажаль не встигла побачити.
Його втрата залишила в нашому житті великий біль, але памʼять про нього житиме в моєму серці завжди.
ПРОШУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ:
Розглянути цю петицію та присвоїти Никоненко Андрію звання Героя України (посмертно) за мужність, самопожертву, вірність військовій присязі та захисту незалежності й територіальної цілісності України.
Вічна памʼять і шана Андрію Вікторовичу та всім Захисникам і Захисницям, які віддали своє життя за Україну!
Слава Україні!