Присвоєння звання герой України (посмертно) штаб -сержанту Державної прикордонної служби Качану Федору Ігоровичу

ПЕТИЦІЯ
Президенту України
Щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) штаб-сержанту Державної прикордонної служби України Качану Федору Ігоровичу
Шановний пане Президенте України!
Я, Смирнова Олена Ігорівна, сестра загиблого захисника України Качана Федора Ігоровича, прошу Вас присвоїти моєму братові найвище державне звання – Герой України (посмертно) – за особисту мужність, самовідданість, незламність духу, вірність військовій присязі та багаторічне віддане служіння Українському народові, проявлені під час захисту державного суверенітету й територіальної цілісності України.
Федір Качан присвятив військовій службі значну частину свого життя. Він не шукав легкого шляху, не відступив перед небезпекою і залишився вірним Україні навіть тоді, коли служба вимагала найважчих рішень і особистої жертовності.
Мій брат народився 20 липня 1985 року в селі Голубівка Великобурлуцького району Харківської області. Навчався у Великобурлуцькій середній школі, після її закінчення вступив до Куп’янського автотранспортного технікуму, де здобув освіту за спеціальністю «Бухгалтерський облік». У 2004 році успішно завершив навчання.
З дитинства Федір був спокійним, стриманим, уважним і відповідальним. Важливу роль у формуванні його характеру відіграв батько, який навчав сина спостережливості, кмітливості та поводження зі зброєю. Згодом ці якості стали йому в пригоді у військовій справі.
Строкову військову службу Федір проходив у Державній прикордонній службі України, звідки повернувся молодшим сержантом. Проте цивільне життя не змінило його внутрішнього покликання. У червні 2009 року він підписав контракт із ВПС «Вільхуватка» Харківського прикордонного загону. Відтоді охорона державного кордону стала його професією, відповідальністю та справою життя.
У 2013–2014 роках Федір ніс службу в Сімферопольському прикордонному загоні, охороняючи державний кордон України в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. На початку російської агресії проти України він разом із підрозділом вийшов з окупованого півострова і продовжив службу на Харківщині. Він не залишився на території, захопленій ворогом, і не зрадив військової присяги та своєї держави.
Перший бойовий досвід Федір здобув під час антитерористичної операції на сході України. З початком повномасштабного російського вторгнення його служба перетворилася на щоденну боротьбу за життя людей, безпеку рідної землі та незалежність України.
Коли російські війська перетнули державний кордон України на ділянці, яку охороняли прикордонники, Федір, хоча того дня був вільний від служби, не залишився осторонь. Він швидко зібрався та вирушив до побратимів. Разом із ними став на захист Харкова й області, а у вересні 2022 року повернувся до місця служби, продовживши протистояти російським окупантам.
За сумлінне виконання службових обов’язків, мужність, рішучість і героїзм Федір неодноразово отримував грамоти та подяки від командування. Він здобув повагу побратимів як надійний, дисциплінований, витриманий і справедливий військовослужбовець.
Особливою його рисою була професійна майстерність. Побратими згадують, що Федір мав виняткові здібності до маскування, у якому йому не було рівних. Водночас він обрав справу мінометника й став одним із найкращих навідників. Його знання, уважність, витримка та вміння діяти в складних обставинах були важливими для виконання бойових завдань.
Для Федора військова служба ніколи не була лише роботою. Він був відданим побратимом, який розумів ціну взаємної підтримки та відповідальності за тих, хто поруч. Люди, які служили з ним, згадують його як сміливого воїна, на якого можна було покластися, який не відступав перед труднощами й був готовий ризикувати собою заради інших.
12 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Перовське Богодухівського району Харківської області учасник бойових дій, штаб-сержант 4-го прикордонного загону ДПСУ (в/ч 9951) Федір Качан загинув. Від цього дня він перебував у списках безвісти зниклих. Рідні жили надією на його повернення, однак згодом стало відомо про його загибель.
Останній раз Федір приїздив додому навесні 2025 року. Він, як завжди, був небагатослівним і стриманим, але залишався люблячим сином, братом і турботливою людиною для своєї родини. Про службу та бойові завдання майже не розповідав, посилаючись на вимоги конфіденційності. За зовнішнім спокоєм стояли незламна воля, ненависть до ворога, який прийшов на українську землю, і рішучість продовжувати боротьбу.
Для нас, його рідних, Федір назавжди залишиться сином, братом, якого ми любили, чекали й сподівалися побачити знову. Для побратимів він залишиться надійним воїном. Для України – прикордонником, який роками стояв на захисті держави й до останнього залишався вірним присязі.
Федір Качан Указом Президента України від 30 квітня 2026 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно. Ця державна нагорода є визнанням його особистої мужності та відданості службі. Водночас його багаторічний бойовий шлях, участь у захисті України з перших років російської агресії, вірність державі під час окупації Криму, внесок у оборону Харківщини та обставини загибелі заслуговують на належне державне вшанування.
Прошу Вас, пане Президенте України, підтримати цю петицію та присвоїти звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю 4-го прикордонного загону ДПСУ (в/ч 9951) штаб-сержанту Державної прикордонної служби України Качану Федору Ігоровичу, якому посмертно присвоєно звання майстер-сержанта, за особисту мужність, самовіддане виконання військового обов’язку, вірність військовій присязі та вагомий особистий внесок у захист незалежності й територіальної цілісності України.
Для нашої родини це буде визнанням ціни, яку Федір заплатив за свободу своєї держави. Для його побратимів – знаком поваги до воїна, з яким вони стояли пліч-о-пліч. Для громади та всієї України – збереженням пам’яті про прикордонника, який присвятив своє життя служінню Українському народові.
Він віддав життя за Україну. Просимо гідно вшанувати його подвиг.
З повагою та надією,
Смирнова Олена Ігорівна,
сестра загиблого захисника України
Качана Федора Ігоровича.