Присвоєння звання посмертно,Герою України, Шукайлюк Михайло Михайлович!

Пане Призидент Прошу вас розглянути
петицію щодо присвоєння почесного звання
Герой України (посмертно) моєму брату,
сержанту Збройних Сил України військової
частини А4995 командир екіпажу безпілотних
авіаційних комплексів взводу безпілотних
авіаційних комплексів роти ударних
безпілотних авіаційних комплексів
батальйону безпілотних систем Шукайлюку
Михайлу Михайловичу
позивний «ЩУКА»
Шукайлюк Михайло Михайлович (позивний «ЩУКА») народився в с.
Дебеславці Коломийського району Івано-Франківської області 22 вересня 1997
року. Навчався в Дебеславцівській загальноосвітній школі 1-3 ступенів, яку
закінчив у 2012 році. Завжди був чемним, вихованим, дисциплінованим, добре
навчася, мав багато друзів. Завжди знаходив час щоб допомогти батькам. Був
мужнім та щирим.
Після школи навчався в Коломийському індустріально-педагогічному
коледжі та здобув професію автомеханіка. Михайло хотів побачити світ,
заробити грошей, допомогти батькам, втілити багато мрій, тому йому довелось
попрацювати за кордоном у Чехії.
Після того, як росія вторглась в Україну в 2022 році, наш Герой не
зміг бути осторонь, одразу вирушив додому, щоб добровільно долучитись до
лав Збройних Сил України.
Наш Герой 27-го липня 2022 року добровільно долучився до лав
Збройних Сил України в складі окремої важкої третьої танкової бригади на
посаді водія-механіка медичної роти, згодом був водієм-електриком
радіолокаційної станції артилерійської розвідки цієї ж військової частини та
виконував бойові завдання із забезпечення оборони України перебуваючи в
Дворічанській селищній громаді Харківської області. На початку 2023 року
виконував обов’язки оператора розвідувальних та ударних БПЛА в складі
окремої важкої третьої танкової бригади та виконував бойові завдання із
забезпечення оборони України перебуваючи на Вовчанському напрямку
Харківської області.
Восени 2024 року за власним бажанням перевівся для подальшого
проходження служби в Сили безпілотних Систем, а саме 414 окрему бригаду
безпілотних систем «Птахи Мадяра» на посаду командира екіпажу
безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів
роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних
систем військової частини А4995 Збройних Сил України, де отримав чергове
військове звання «молодший сержант», в березні 2026 року йому було
присвоєно чергове військове звання «сержант».
З жовня 2024 року і до останнього подиху виконував бойові завдання
із забезпечення оборони України перебуваючи на Покровському напрямку,Донецької області.За час служби неодноразово вчиняв «Героїчні дії», які і по
сьогоднішній день згадують побратими Михайла.
Попри важку ношу війни Михайло любив життя, мріяв, кохав. 20
вересня 2025 року одружився з Мар’яною. Будували плани, мріяли про
діточок, сімейний затишок. Та все раптово обірвалось.
Безустанно молилася мати за сина, виглядаючи сина, вдивлявся в
далечінь батько, але сталось найстрашніше.
Заради Українського народу. Заради Територіальної цілісності
України.
Своїми діями Герой наразив себе на небезпеку, але вберіг життя
власного екіпажу. Михайло віддав найцінніше, своє життя.
23квітня 2026 року поблизу н.п. Кучерів Яр, Покровського району,
Донецької області під час виконання бойового завдання, пов’язаного із
захистом Батьківщини, відданий Військовій присязі на вірність Українському
народу, мужньо виконавши бойовий обов’язок сержант Шукайлюк Михайло
Михайлович загинув.
За час служби у Збройних Сил України «наш Герой», Михайло став
безстрашним воїном, надійним побратимом за що отримував нагороди та
відзнаки від Президента України та командування: Указом Президента
України №670 від 02 вересня 2025 року нагороджений орденом «За мужність»
ІІІ ступеня, наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №204 від
26.03.2025 року нагороджений відомчою відзнакою «Золотий Хрест»,
наказом командира військової частини А4995 №456 від 03 червня 2025 року
нагороджений відзнакою «Золотий птах» ІІІ ступеня, від імені командувача
Сил Безпілотних Систем Збройних Сил України заохочений відзнакою
«Вогнепальна зброя», наказом командира військової частини А2573 №1784 від
26 вересня 2024 року нагороджений медаллю «За оборону рідної держави».
Герої не вмирають! (Сестра Героя України)