Про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) солдату БАЛОГУ Вадиму Михайловичу

Шановний пане Президенте України!

Я, дружина загиблого Захисника України, солдата БАЛОГА Вадима Михайловича, звертаюся до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння моєму коханому чоловікові, люблячому батькові нашого сина Мартіна, найвищого державного звання «Герой України» (посмертно).

Мій чоловік, БАЛОГ Вадим Михайлович, 30 березня 1996 року народження, віддав своє життя, захищаючи Україну, її свободу, територіальну цілісність та незалежність.

У жовтні 2025 року Вадим був призваний на військову службу Ужгородським РТЦК та СП Закарпатської області.

Проходив службу на посаді водія-електрика 2 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем аеромобільного батальйону військової частини А0224.

Під час проходження військової служби Вадим сумлінно та відповідально виконував свій військовий обов’язок. Він не обмежувався лише посадовими обов’язками водія-електрика, а й безпосередньо перебував на бойових позиціях, брав участь у коригуванні, допомагав побратимам та виконував поставлені бойові завдання.

Попри постійну небезпеку, він залишався відданим Військовій присязі, своїм побратимам та Україні. До останнього дня свого життя був там, де його потребували, захищаючи свободу, територіальну цілісність та незалежність нашої держави.

11 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі села Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області внаслідок удару ворожого FPV-дрона солдат БАЛОГ Вадим Михайлович загинув, до останнього залишаючись вірним своєму військовому обов’язку.

Його службу в лавах Збройних Сил України було відзначено пам’ятним листом Головнокомандувача Збройних Сил України.

За цими офіційними рядками стоїть доля молодого чоловіка, який мав люблячу сім’ю, мрії, плани на майбутнє та безмежне бажання жити, але віддав найдорожче — власне життя — заради України.

Доля Вадима з дитинства була непростою. Рано втративши батька, він зростав під опікою тітки. Попри всі життєві труднощі, виріс доброю, щирою, працьовитою та чуйною людиною. Він завжди був готовий прийти на допомогу, багато чого навчився сам, а в мирному житті знайшов своє покликання у ковальській справі, яку щиро любив.

Та найбільшою цінністю в його житті була сім’я.

Вадим був не лише люблячим чоловіком, а й надзвичайно турботливим батьком. Народження нашого сина Мартіна стало для нього одним із найщасливіших моментів життя. Саме на честь сина він обрав військовий позивний «Мартіні», який став символом його безмежної батьківської любові.

Навіть перебуваючи далеко від дому, Вадим жив думками про сім’ю. Він мріяв повернутися, обійняти нас, побачити, як росте син. Особливо чекав на другий день народження Мартіна, до якого так хотів приїхати.

На жаль, цій мрії не судилося здійснитися.

Вадиму назавжди залишилося 30 років. Він не встиг побачити, як дорослішає його син, здійснити наші спільні плани та прожити життя, на яке заслуговував.

Він віддав найдорожче — власне життя — заради України, її майбутнього та мирного життя наступних поколінь.

Для мене він назавжди залишиться коханим чоловіком. Для нашого Мартіна — татом, пам’ять про якого житиме в його серці. Для рідних і друзів — доброю та щирою людиною. Для побратимів — товаришем по службі, який до кінця виконав свій військовий обов’язок.

Ми не можемо повернути Вадима додому. Але можемо зробити все, щоб його ім’я, служба та самопожертва назавжди залишилися в пам’яті українського народу.

Звертаюся до Вас, пане Президенте України, із проханням гідно вшанувати пам’ять солдата БАЛОГА Вадима Михайловича та присвоїти йому звання «Герой України» (посмертно).

Його вірність Військовій присязі, відданість Україні та самопожертва під час виконання бойового завдання заслуговують на найвищу державну шану.

Він віддав Україні своє життя, а своєму синові залишив приклад честі, мужності та безмежної любові.

Найбільше я хочу, щоб наш син Мартін, коли виросте, знав, якою людиною був його батько, і з гордістю міг сказати:

«Мій тато — Герой України».

Вічна пам’ять і шана Захиснику України, солдату БАЛОГУ Вадиму Михайловичу, позивний «Мартіні».