Додати до шкільної програми роман О. Є. Ільченко «Козацькому роду нема переводу, або ж Козак Мамай та чужа молодиця»

Додати до шкільної програми роман О. Є. Ільченко «Козацькому роду нема переводу, або ж Козак Мамай та чужа молодиця»

Історіософським є осмислення духовно-культурного життя українців. У художню канву роману введено роздуми про велику популярність талановитих українців у Москві. “Уже чимало співаків - луцьких, львівських чи київських - побувало тоді в Москві: одні приходили з власної волі., інших спокушали високою платою., а то і оманою виводили співаків з України, а то часом і викрадали” [4, с. 657]. Через сприйняття Омеляном життя простих людей у Московії показано протиріччя національного менталітету народів сусідніх країн. Царю говорить козак: “Сумно в тебе, царю, по всій твоїй Русі чудовій. Твої бояри., бідних людей. грабують. А ти заборонив їм навіть плакати й сміятись, бідолахам заборонив по всій Русі старі звичаї, грища, казку, пісню“ [4, с. 681]. Історіософські почуття вкладено автором у зображення тих рис українців, які визначали особливе місце України в світі.

У романі не приховано суму через утрату української державності, через визнання залежності від влади царя. Приниження імперським зазіханням московського царизму виступає парадоксом до визнання українців у світі як волелюбного, духовно культурного і високо морального народу. О. Ільченко вболіває за долю України. Він викликає у сучасників гострі відчуття, означивши болючу проблему: українці не завжди адекватно сприймали виклики історії, страждали від надмірної довіри, визнавали залежність від сильних держав, довго борючись за власну державність, швидко її втрачали або зраджували.

У романі “Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця” О. Ільченко оригінально втілив свою філософсько-поетичну концепцію долі України. Козацтво у художньому світі письменника є втіленням слави і доблесті не лише в минулому, його принципи необхідні для розбудови української державності в усі часи.