№22/271610-еп

Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) Максимюку Роману Васильовичу за мужність, відвагу, самовідданість і захист незалежності та територіальної цілісності України.

Автор (ініціатор): Максимюк Дар'я Романівна
Дата оприлюднення: 20 жовтня 2026
Шановний пане Президенте України!

Я, донька Максимюка Романа Васильовича, звертаюся до Вас із проханням присвоїти моєму батькові звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка» за особисту мужність, відвагу, самовідданість і вірність українському народові у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України.

Максимюк Роман Васильович — людина, яка присвятила частину свого життя українському спорту, прославляла Україну на футбольних полях, а з початком повномасштабного російського вторгнення свідомо обрала шлях захисника своєї держави.

Мій батько був професійним футболістом, виступав за провідні українські футбольні клуби, зокрема київське «Динамо», «Дніпро», луцьку «Волинь», а також захищав честь України у складі національної збірної. У 2000 році він став чемпіоном України та володарем Кубка України у складі київського «Динамо». Його спортивний шлях став частиною історії українського футболу.

Проте восени 2022 року мій батько добровільно долучився до лав Збройних сил України. Він залишив звичне цивільне життя, щоб стати на захист Батьківщини, свободи та майбутнього українського народу. Він проходив службу у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

На початку військового шляху він захищав небо України у складі мобільної вогневої групи на Волині та Харківщині. Згодом став навідником 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, виконував бойові завдання на найскладніших ділянках фронту, зокрема на Покровському напрямку. За мужність і відданість Україні він був відзначений військовими нагородами. Побратими згадували про його стійкість і незламність у бою.

30 січня 2025 року, перебуваючи на Покровському напрямку, батько востаннє вийшов на зв’язок з нами. Після цього 11 березня 2025 року він вважався зниклим безвісти. Згодом його загибель була підтверджена результатами ДНК-експертизи.

ПРОШУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ:
Ми як діти, просимо гідно вшанувати пам’ять нашого батька, який присвятив себе захисту Батьківщини, та присвоїти йому найвище державне звання — Герой України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Збережімо пам’ять про тих, хто став на захист нашої держави. Нехай ім’я Максимюка Романа Васильовича буде гідно вшановане Україною, заради якої він виконував свій військовий обов’язок.

Вічна пам’ять і шана захисникові України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Мельник Таміла Володимирівна
20 жовтня 2026
2.
Сердалієва Іраїда Василівна
20 жовтня 2026
3.
Нечипорук Дмитро Васильович
20 жовтня 2026
4.
Гарматюк Ольга Йосипівна
20 жовтня 2026
5.
Панасюк Ольга Пантеліївна
20 жовтня 2026
6.
Максимюк Дар'я Романівна
18 жовтня 2026
6
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.