ПЕТИЦІЯ Про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому сержанту військової частини А4722 БАСЯНКОВУ Сергію Сергійовичу

Шановний пане Президенте України!

Звертаємося до Вас із проханням присвоїти найвище державне звання Герой України (посмертно) старшому сержанту військової частини А4722 БАСЯНКОВУ Сергію Сергійовичу — мужньому Захиснику України, вірному побратиму, люблячому чоловікові, турботливому батькові та сину, який присвятив значну частину свого життя служінню Батьківщині, а зрештою віддав за її свободу найдорожче — власне життя.

Сергій Сергійович став на захист України задовго до початку повномасштабного вторгнення. Він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, виконував бойові завдання на території Донецької області, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Для нього військова служба була не просто професією, а справою честі, відповідальності та відданості своєму народові.

За роки служби Сергій зарекомендував себе як дисциплінований, відповідальний, мужній і професійний військовослужбовець. Він користувався заслуженим авторитетом серед товаришів по службі, був надійним і вірним побратимом, на якого можна було покластися у складну хвилину.

Він знав справжню ціну військового братерства, взаємної підтримки та довіри. Адже на війні побратими стають другою родиною, а вірність і підтримка один одного мають особливе значення.

За багаторічну сумлінну службу, професіоналізм та відданість військовому обов'язку Сергій Басянков був відзначений нагородами та відзнаками, серед яких:

- медаль «Хрест доблесті»;
- медаль «10 років сумлінної служби»;
- ювілейна медаль «10 років 406 ОБрАБр»;
- пам'ятний знак командира радіотехнічної бригади;
- відзнака «10 років Повітряним Силам Збройних Сил України»;
- інші відзнаки за сумлінну службу, професіоналізм та особистий внесок у виконання військових завдань.

За кожною нагородою — роки служби, виконані завдання, небезпека, розлука з рідними та безмежна відданість Україні.

Із початком повномасштабного вторгнення Сергій Сергійович продовжив захищати Батьківщину. Попри всі труднощі та небезпеки війни, він залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам і рідній землі.

Він захищав не просто територію на карті. Він захищав свій дім, свою родину, майбутнє своєї дитини та право українського народу жити у вільній і незалежній державі.

14 травня 2026 року під час виконання бойового (спеціального) завдання поблизу села Вишнівка Куп'янського району Харківської області старший сержант БАСЯНКОВ Сергій Сергійович загинув, захищаючи Україну.

Він до останнього залишився вірним своєму військовому обов'язку.

Він віддав життя за Батьківщину, але так і не повернувся до тих, хто любив його найбільше.

Для побратимів Сергій назавжди залишиться вірним товаришем, із яким пліч-о-пліч проходили військову службу, долали труднощі та виконували поставлені завдання.

Для України — воїном, який присвятив роки свого життя її захисту.

А для родини — непоправною втратою, болем, який неможливо передати словами.

Без чоловіка залишилася дружина. Без сина — батько. А 11-річна донечка назавжди залишилася без тата.

Попереду в неї ще ціле життя: шкільні свята, випускний, здійснення мрій, перші важливі рішення та щасливі миті, які вона вже ніколи не зможе розділити зі своїм батьком.

Він більше не обійме свою донечку, не почує про її успіхи, не зможе підтримати у важку хвилину чи просто сказати, як сильно її любить.

Він віддав своє життя, захищаючи майбутнє українських дітей, але вже ніколи не побачить, як дорослішає його власна донька.

Жодні слова не здатні зменшити біль цієї втрати. Жодна нагорода не поверне дитині батька, дружині — чоловіка, а батькові — сина.

Проте Україна повинна пам'ятати і гідно вшановувати тих, хто заплатив за її свободу найвищу ціну.

Сергій Басянков пройшов довгий шлях українського воїна. Він захищав державу ще до повномасштабного вторгнення, продовжив боронити її у найважчі часи та залишився вірним військовій присязі до останнього подиху.
Він не шукав слави та визнання. Він просто виконував свій обов'язок — захищав Україну, свій народ, свою родину та майбутнє наступних поколінь.

Шановний пане Президенте України!

Просимо Вас гідно вшанувати пам'ять старшого сержанта військової частини А4722 БАСЯНКОВА Сергія Сергійовича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка» — за мужність, самовідданість, багаторічне служіння Українському народові, вірність військовій присязі та вагомий особистий внесок у захист незалежності й територіальної цілісності України.

Для його родини це звання стане не просто державною нагородою, а символом вдячності та визнання подвигу людини, яка віддала за Батьківщину найцінніше — власне життя.

Нехай його донечка, коли виросте, зможе з гордістю сказати: «Мій тато — Герой України. Він захищав нашу землю, віддав за неї життя, і його подвиг пам'ятає вся країна».

Закликаємо всіх небайдужих громадян підтримати цю петицію.

Кожен підпис — це знак вдячності та поваги до Захисника, якому ми вже ніколи не зможемо подякувати особисто.

Герої не зникають. Вони назавжди залишаються у серцях рідних, у пам'яті побратимів та в історії України.

БАСЯНКОВ Сергій Сергійович — НАЗАВЖДИ В СТРОЮ!

Вічна пам'ять, честь і шана Захиснику України!