ПЕТИЦІЯ ПРО ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) КОЛЕСНИЧЕНКО ОЛЕКСАНДРУ ОЛЕГОВИЧУ

Шановний пане Президенте України!

Ми, рідні, близькі та всі, хто пам’ятає й шанує нашого Захисника, просимо Вас розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) Колесниченко Олександру Олеговичу, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.

Олександр Колесниченко народився 6 березня 1995 року в селі Випасне Білгород-Дністровського району Одеської області. Навчався у Випаснянській школі № 2, де закінчив дев’ять класів. Згодом здобув професію токаря на верстатах із числовим програмним керуванням у професійному училищі міста Одеси.

До повномасштабної війни Олександр жив звичайним, щасливим життям, сповненим мрій, надій і планів на майбутнє. Він мав багато друзів і товаришів, був щирою, доброю та відповідальною людиною. Мріяв придбати власне житло, створити міцну родину, жити, працювати й радіти кожному дню поруч зі своїми рідними.

Олександр працював в охороні «ГБР», охороняв об’єкти в місті Білгороді-Дністровському. Колеги поважали його за відповідальність, сумлінність і людяність. Для своєї родини він був люблячим сином і братом, людиною, яка завжди залишалася частиною сім’ї, її підтримкою та надією.

Коли Україна потребувала захисту, Олександр став на її оборону. Він був мобілізований до лав Збройних сил України та мужньо виконував свій військовий обов’язок. Захищав нашу державу в Харківській області, у Чугуївському районі, на Вовчанському напрямку, у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 17-го батальйону.

20 травня 2024 року Олександр отримав надзвичайно тяжкі поранення, внаслідок яких втратив обидві ноги. Попри тяжкість його стану, рідні до останнього вірили, що він одужає, що лікарям вдасться врятувати його життя, що Сашко повернеться додому. Уся родина молилася та сподівалася на диво.

На жаль, 1 червня 2024 року в Київському військовому госпіталі серце Олександра зупинилося. Він помер від поранень, отриманих під час захисту України.

Ця втрата стала невимовним болем для всієї родини. На Олександра вдома чекали батьки, сестри та маленька племінниця. Чекали на його повернення, на його голос, усмішку, обійми й можливість знову бути разом. Але війна безжально обірвала його життя, забравши в нього майбутнє, про яке він мріяв, а в родини — найдорожчу людину.

Олександр не встиг здійснити своїх мрій, створити власну сім’ю, придбати житло та прожити довге життя. Він віддав найдорожче — своє життя — заради того, щоб Україна була вільною, а її народ мав можливість жити під мирним небом.

Ми не можемо повернути Сашка. Жодні слова не здатні втамувати біль від цієї втрати. Але ми можемо зробити все, щоб його подвиг не був забутий, щоб його ім’я назавжди залишилося в історії нашої держави, а його мужність стала прикладом для наступних поколінь.

Олександр Колесниченко — це не просто ім’я. Це син, брат, дядько, друг і Захисник України. Людина, яка мала мрії, плани та ціле життя попереду, але стала на захист Батьківщини й заплатила за нашу свободу найвищу ціну.

У зв’язку з викладеним просимо:

1. Розглянути питання про присвоєння Колесниченку Олександру звання Героя України (посмертно) за особисту мужність, самовідданість і вірність військовій присязі, виявлені під час захисту незалежності та територіальної цілісності України.
2. Гідно вшанувати пам’ять Захисника, який віддав своє життя за Україну.
3. Зберегти ім’я Олександра Колесниченка в пам’яті українського народу як приклад мужності, незламності та відданості Батьківщині.

Ми просимо не заради нагороди чи формальності. Ми просимо заради справедливості, заради пам’яті про людину, яка заслуговує на шану, заради батьків, які втратили сина, сестер, які втратили брата, та племінниці, яка назавжди збереже пам’ять про свого дядька.

Нехай ім’я Олександра Колесниченка буде гідно вшановане Україною, за яку він боровся до останнього подиху.

Він віддав своє життя за нас. Наш обов’язок — зберегти пам’ять про нього.

Вічна пам’ять і шана Герою України!

Олександр Колесниченко — назавжди в наших серцях. Назавжди в історії України.

????️???????? Герої не вмирають! Слава Україні! Героям слава! ????????????️