Прохання до Президента України розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) солдату 33-ї окремої механізованої бригади імені Дмитра 《Байди》 Вишневецького Збройних Сил України Гураль Івану Миколайовичу

Шановний Пане Президенте!

​Звертаюся до Вас від імені дружини, родини, побратимів та усіх небайдужих громадян з проханням розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) захиснику України, солдату Гураль Івану Миколайовичу (позивний «ФІН»).

​Гураль Іван Миколайович народився 17 липня 1997 року. З перших днів повномасштабного вторгнення він чітко усвідомлював свій обов'язок перед Батьківщиною. 2 серпня 2022 року Іван добровільно та свідомо став до лав Збройних Сил України, присвятивши всього себе боротьбі за свободу, суверенітет та незалежність нашої держави.
​
Його бойовий шлях — це приклад виняткової мужності, стійкості та незламності духу. Іван пройшов крізь найпекельніші точки цієї війни:
• Херсонський напрямок та легендарні Кринки: у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти брав участь у надзвичайно складних операціях. У наднадлюдських умовах під безперервними обстрілами утримував плацдарм на лівому березі Дніпра, виявляючи мужність справжнього морського піхотинця.
• Запорізький та Донецький напрямки: брав безпосередню участь у стримуванні та відбитті численних штурмів ворога, проявляючи витримку, холодний розум та рішучість.
• Харківський та Куп'янський напрямки: продовжуючи службу в підрозділі важких ударних безпілотних авіаційних комплексів (важких бомберів) 33-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Дмитра Вишневецького, Іван став висококласним фахівцем. Працюючи з нічними бомберами, він з високою точністю нищив броньовану техніку, склади боєприпасів та живу силу окупантів. Його робота з неба неодноразово рятувала життя українській піхоті на передньому краю та зривала плани ворога.
​
За виняткову мужність, самовідданість, успішне виконання бойових завдань та високий професіоналізм за життя Іван Миколайович був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України — «Золотий Хрест».
​
24 вересня 2026 року під час виконання чергового бойового завдання життя воїна трагічно обірвалося внаслідок влучання ворожого FPV-дрона. Іван до останнього подиху залишився вірним Військовій присязі, бойовому братерству та рідній землі.
​
Іван Гураль був люблячим та турботливим чоловіком, гордістю для своєї родини, надійним та вірним побратимом, на якого завжди можна було покластися у найважчу хвилину. Він віддав найцінніше — власне життя — за майбутнє вільної України, за спокій та безпеку кожного з нас.

​Присвоєння звання «Герой України» (посмертно) — це найменше, що держава та суспільство можуть зробити, аби увічнити світлу пам'ять про Героя, який віддав усе задля нашої Перемоги.
​Вічна пам’ять та шана Герою!
Слава Україні!