Шановний Пане Президенте!До Вас як до Гаранта Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, а також Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, звертаюся я — Старченко Геннадій Віталійович: оборонець Маріуполя, правозахисник, член Правління Громадської організації «ВІД БОЛЮ ДО ВОЛІ», керівник відокремленого підрозділу ВГО «Легіон правди». Наша Організація об'єднує військовослужбовців, які повернулися з полону, членів їхніх родин, а також родичів тих захисників, які досі перебувають у ворожій неволі понад 4 роки. З початку російської агресії я брав участь у бойових діях у лавах батальйону спецпризначення «Донбас» НГУ, з 2015 року системно захищаю соціальні та правові права військовослужбовців. Під час повномасштабного вторгнення долучився до лав територіальної оборони та брав безпосередню участь в обороні міста Маріуполь, після чого у травні 2022 року на виконання наказу вищого військового керівництва вимушений був вийти в полон. Пройшовши через 165 днів неволі та катувань у 4 катівнях ворога (Оленівка, Каменськ-Шахтинський, СІЗО м. Таганрог і СІЗО м. Курськ), я на власному досвіді відчув наслідки цього пекла. Більшість моїх побратимів провели у полоні значно більше часу, втративши здоров’я, працездатність та отримавши важкі системні поранення й захворювання.Реалізуючи наше право на захист прав громадян, змушені констатувати: Міністерство оборони України та Кабінет Міністрів України по теперішній час це питання не врегулювали. Це підтверджується офіційною відповіддю Департаменту соціального забезпечення МОУ від 22.06.2026 року (№ 220/13/ВихЗВГ/11553) на запит ГО «ВІД БОЛЮ ДО ВОЛІ». У документі прямо зазначено, що ані законом, ані Постановою КМУ № 393 не передбачено пільгового зарахування часу полону. Внаслідок цього виникає абсурдна правова аномалія та очевидна дискримінація. Служба у шкідливих умовах праці та безпосередня участь у бойових діях (один місяць за три) справедливо оцінюються державою на пільгових умовах. Водночас час перебування в полоні — де люди щодня зазнають тортур і голоду — чинне законодавство досі дозволяє рахувати виключно в календарному обчисленні (один місяць за один). Держава фактично оцінює перебування в катівнях ворога нижче, ніж роботу у звичайних шкідливих умовах. Міністерство оборони України визнало наявність правової прогалини, але жодних кроків для її усунення виконавча влада не зробила. Полон — це не звичайний етап служби, а час щохвилинної боротьби за виживання. Особливо це стосується оборонців Маріупольського гарнізону та «Азовсталі», які вийшли в полон за наказом. Наші захисники не повинні втрачати соціальні гарантії через виконання наказу командування. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНОДАВСТВА1. Внести зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Стаття 17):
Доповнити нормою щодо пільгового зарахування часу перебування у полоні:«До вислуги років осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, зараховується час перебування у полоні Російської Федерації на пільгових умовах — один місяць служби за чотири місяці перебування у полоні, якщо полонення не було добровільним, особа безпосередньо брала участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, перебуваючи в районах їх здійснення, та під час перебування у полоні не вчинила злочину проти миру і людства».Також передбачити посилену норму:«До вислуги років зараховується час перебування у полоні Російської Федерації на пільгових умовах — один місяць служби за п’ять місяців перебування у полоні, якщо особа потрапила у полон внаслідок поранення, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, або стала особою з інвалідністю внаслідок поранення, каліцтва чи захворювання, отриманих під час перебування у полоні».2. Внести зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:
Кореспондувати вищезазначені норми пільгового обчислення (1:4 та 1:5) у цей Закон для уніфікації розрахунку загальної вислуги років військовослужбовців, що безпосередньо впливає на рівень їх соціально-економічного захисту, грошове забезпечення, надбавки та проходження служби.3. Внести зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» (Стаття 11):
Передбачити пільговий підрахунок загального стажу для цивільних осіб:«До страхового стажу особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зараховується фактичний строк такого позбавлення волі у пільговому обчисленні — один місяць за три місяці».ЩОДО НЕДОПУЩЕННЯ ДИСКРИМІНАЦІЇЗакріпити у прикінцевих та перехідних положеннях законопроєктів, що зазначені зміни поширюються на всіх без винятку військовослужбовців та цивільних осіб, які перебували або перебувають у російському полоні, незалежно від:дати потрапляння у полон;тривалості перебування в полоні;дати звільнення (як на тих, хто вже повернувся та потребує всебічної реінтеграції, так і на тих, хто ще чекає на звільнення). Держава має забезпечити абсолютну рівність усіх постраждалих від російського полону відповідно до ст. 24 Конституції України.ПРОШУ ВАС, ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ УКРАЇНИ, РОЗГЛЯНУТИ МОЖЛИВІСТЬ:Невідкладно скористатися правом законодавчої ініціативи (ст. 93 Конституції України) та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проєкт закону як невідкладний, оскільки Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України досі самостійно не розв'язали цю проблему. Доручити Кабінету Міністрів України та Міністерству оборони України оперативно підготувати зміни до Постанов КМУ № 393 та № 413 задля приведення підзаконних актів у відповідність до нових справедливих законодавчих норм. Забезпечити проведення автоматичного перерахунку вислуги років та страхового стажу всім звільненим із полону особам після набрання законом чинності.Ми шукаємо не привілеїв, а відновлення справедливості. Українські захисники та цивільні громадяни, які пройшли крізь пекло російського полону, мають отримати від держави не лише слова вдячності, а реальні, відчутні законодавчі гарантії для їхнього повноцінного ментального й соціального повернення у соціум. Ініціатор петиції:Старченко Геннадій ВіталійовичОборонець Маріуполя, колишній військовополонений (165 днів полону), правозахисник, член Правління ГО «ВІД БОЛЮ ДО ВОЛІ», керівник відокремленого підрозділу ВГО «Легіон правди».