Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю 65-ї окремої механізованої бригади «Великий Луг» Колесняку Володимиру Володимировичу (02.08.1972 року народження), який самовіддано служив українському народові та віддав найдорожче, своє життя, під час захисту незалежності й територіальної цілісності України.

Шановний пане Президенте!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) уродженцю Хмельниччини, молодшому сержанту Збройних Сил України Колесняку Володимиру Володимировичу (02.08.1972 – 03.03.2026).
Володимир був людиною слова і діла, справжнім патріотом, для якого захист Батьківщини був справою честі. Свій бойовий шлях він розпочав ще у 2016 році в зоні АТО -виконував бойові завдання у Донецькій та Луганській областях у складі 14-ї окремої механізованої бригади.
Коли у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, Володимир, попри вік, попередній бойовий досвід та статус багатодітного батька, без вагань знову став у стрій, щоб захистити свою родину, дітей, онуків і майбутнє України. Службу проходив у складі 65-ї окремої механізованої бригади «Великий Луг» (військова частина А7013).
За роки повномасштабної війни він опанував кілька вкрай важливих і небезпечних військових спеціальностей:
у 2022 році став на захист неба як стрілець- зенітник;
згодом працював оператором засобів РЕБ ближньої дії, прикриваючи побратимів від ворожих дронів;
пізніше обійняв посаду водія- заправника автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення механізованого батальйону.
На Запорізькому напрямку - у найгарячіших точках біля Гуляйполя, Оріхова та Роботиного - він щодня ризикував життям, прикриваючи позиції та доставляючи пальне на передову під постійними ворожими обстрілами й атаками безпілотників. Від його сміливості та професіоналізму напряму залежали життя бійців і боєздатність батальйону. Побратими знали його як надійного, досвідченого та відважного воїна, на якого завжди можна покластися в бою.
21 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання Володимир отримав тяжке поранення. Попри всі зусилля лікарів та боротьбу за життя, 3 березня 2026 року його серце зупинилося. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі та українському народові.
За десять років боротьби за незалежність України його мужність та самовідданість були відзначені низкою нагород:
відзнаками Президента України «За оборону України» та «За участь в антитерористичній операції»;
медалями «За єдність України», «Захиснику Вітчизни», «За оборону Оріхова»;
нагрудним знаком «Учасник бойових дій»;
грамотами та подяками військового командування.
У цивільному житті Володимир був люблячим багатодітним батьком, турботливим дідусем і надійною опорою для всієї великої родини. Він віддав найдорожче - своє життя - за те, щоб його діти, онуки та всі українці жили під мирним небом у вільній державі.
Просимо Вас, пане Президенте, гідно вшанувати пам'ять та подвиг молодшого сержанта Колесняка Володимира Володимировича і присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять і слава Герою!