Я, мати загиблого захисника України Маріна Любомира Ростиславовича, прошу присвоїти моєму синові звання «Герой України» (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
7 березня 2022 року Любомира призвали до лав Збройних Сил України. Він проходив військову службу у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти, спочатку був водієм самохідної артилерійської установки (САУ), а згодом став сержантом із матеріального забезпечення 1-ї самохідної артилерійської батареї.
За час служби Любомир пройшов бойовий шлях на багатьох напрямках: Авдіївському, Харківському, Костянтинівському та Запорізькому, у районах Добропілля й Покровська. Він брав участь у контрнаступальних діях зі звільнення Миколаївської та Херсонської областей, зокрема у визволенні правобережної Херсонщини, а також у бойових діях на території Курської області.
За службу Любомир був відзначений орденом «За мужність» III ступеня, нагрудним знаком «Хрест Нескорений» ,«Ветеран війни», відзнакою «За оборону Костянтинівки» та званням «Почесний громадянин міста Коломиї», де він народився.
28 вересня 2025 року Любомир загинув унаслідок удару ворожого безпілотника поблизу Олексієво-Дружківки на Донеччині. Його поховали на Алеї Слави в Коломиї.
Для нашої родини він назавжди залишиться люблячим сином та братом, а для України — захисником, який до останнього виконував свій військовий обов’язок і віддав життя за свободу та незалежність Батьківщини.
Прошу гідно вшанувати його бойовий шлях, відданість Україні та самопожертву, присвоївши Маріну Любомиру Ростиславовичу звання «Герой України» (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».