Наша Держава - в особі чиновників - має досить дивне ставлення до людей, які готові покласти своє життя та здоров’я за захист рідної землі.
На сьогоднішній день ми маємо 2 категорії громадян в зв’язку з проведенням АТО:
1. Учасник АТО
2. Переселенець (ВПО – вимушено переміщена особа)
Але чомусь досі ніхто не поєднав ці два поняття, хоча це дуже важливо через зовсім інший статус таких осіб
1. Учасник АТО з підконтрольної території має можливість повернутися додому
2. Переселенець також в більшості випадків має можливість повернутися на непідконтрольну територію та жити у власному помешканні (за винятком його руйнування, але і тоді можуть бути варіанти – повернутися до родичів, зайняти залишене житло)
Статус Учасника АТО-переселенця не дозволяє людині повернутися додому на непідконтрольну територію за зрозумілих причин. Крім цього, багато хто з таких осіб вже завершили службу, оскільки йшли воювати під час найважчої – АКТИВНОЇ фази конфликту, а не чекати завершення війни в окопах за умов одностороннього дотримання незрозумілих мінських угод!
І зараз родини треба утримувати, немає необхідних засобів до існування, особливо у родин з дітьми.
Такі Люди віддали Державі все що мали, усвідомлюючи неможливість повернення до закінчення війни – зробили свідомий вибір захисту держави, багато хто втратив бізнес, житло, здоров’я, багато зараз втрачає сім’ї, але держава навіть не розглядає таких людей як суспільне явище, яке варто відзначити.
Держава має починатися з патріотичного виховання дітей – а такі люди можуть слугувати прикладом для наслідування!
Прошу Вас передбачити таким Людям особливий статус, а його надання довірити громадській раді з числа авторитетних представників самих учасників АТО-переселенців.