Створення контролюючого органу в районних судах міст України, як інструмент вдосконалення роботи суду

Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України, одним із основних завдань цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно частини 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини, прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір, щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів ― одного місяця.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.
Проаналізувавши роботу дотримання строків оперативності розгляду цивільних справ в деяких районних судах міст України, варто зазначити, що динаміка в частині дотримання загальних строків розгляду цивільних справ, що передбачено ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України, є негативною.
Основними причинами порушення строків розгляду цивільних справ, передбачених ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України є відкладення їх розгляду через неявку в судове засідання однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки, неявки відповідача в судове засідання та за інших підстав.
З вищевикладеного витікає те, що відкладення розгляду цивільної справи через неявку в судове засідання однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки, неявки відповідача в судове засідання, перешкоджає повному та своєчасному розгляду справи.
Разом з чим, через неявку в судове засідання учасників судового розгляду фактично відкладається розгляд кожної другої справи.
Однак, якщо брати до уваги складність справи, кількість доказів наявних у справі, та в відповідності ч. 4 ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України, суд має право вирішити справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), що дає змогу розглянути справу в більш розумний строк, але на практиці це не реалізується.
На превеликий жаль, саме недобросовісне виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків, а також не кваліфікованість їх представників відіграє важливу роль у всьому цьому.
Наслідки нез’явлення на судове засідання осіб, які беруть участь у справі, передбаченні статтями 169, 170 Цивільного процесуального кодексу України та 128, 129 Кодекс адміністративного судочинства України та статтею 185 Кодексу України про адміністративні порушення.
Це є майже єдиним правовим засобом впливу на осіб, які з неповажних або необґрунтованих підстав не з'являються в судове засідання.
Варто зазначити, що забезпечення оперативності розгляду цивільних справ також пов'язана з умінням суддів належним чином організувати свою роботу.
Систематичними є випадки, коли учасники процесу з'являються до суду непідготовленими до розгляду справи, зловживаючи своїми процесуальними правами, подають в день призначення слухання справи заяви про необхідність ознайомлення з матеріалами справи, надання до суду додаткових доказів, тощо.
Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини вихідним пунктом для оцінки розумності строку розгляду справ, в сенсі частини 1 статті 6 Конвенції, визначає обставини справи. При цьому звертає увагу на те, що держава несе відповідальність лише за дії органів. На неї не може бути покладена відповідальність за затягування розгляду справи, викликане використанням сторонами в цивільному процесі всіх наявних процесуальних прав, наданих національним законодавством.
Проаналізувавши роботу діяльності деяких районних судів міст України та на підставі вищевикладеного, можна дійти висновку, що розгляд справ в установлені законом строки, залежить, як від добросовісного ставлення учасників процесу та їх представників до виконання покладених на них процесуальних обов'язків, так і від діяльності суду.
Діяльність суду повинна бути афективною та досконалою. Однак, про це говорити ще рано. Так, якщо брати до уваги, ту велику кількість громадян, які звернулися до суду з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних своїх прав, свобод чи інтересів, змушенні роками чекати вирішення справи та ухвалення Рішення по ній.
Вищевказане прямо вказує на те, що зміна та вдосконалення діяльності суду є просто необхідною умовою для подальшої роботи суду.
Отже, щоб досягти ефективної роботи суду, за законом передбаченого строку для розгляду справ, необхідно створити Орган, на який буде покладено контролюючу функцію за своєчасний розгляд цивільних справ, явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, своєчасне сповіщення осіб про дату та час судового засідання.
Також, частиною вирішення цієї проблеми можливо в процесі вдосконалення законодавства, щодо подолання завантаженості суддів, встановлення дієвого механізму застосування заходів примусу до осіб, що зловживають своїми процесуальними правами.
Все це в комплексі створить належні умови для своєчасного вирішення цивільних справ, а отже і створить всі необхідні умови для виконання Україною вимог розумності, взятих на себе Конвенцією.
У зв'язку з наведеним пропонується створити Контролюючий орган, при кожному районному суді окремо, який буде здійснювати контроль за своєчасний розгляд справ, явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, на недопущення затягування розгляду справ та реагування належним чином на зловживання своїми процесуальними правами особами, які беруть участь у справі, своєчасне сповіщення осіб про дату та час судового засідання та застосування заходів примусу до осіб, що зловживають своїми процесуальними правами, а також сприяти у діяльності
Прийняття вищевказаної Петиції до розгляду та створення відповідного Органу, дасть можливість розвантажити та вдосконалити роботу районних суддів, з метою неупередженого та своєчасного розгляду справ.