Про прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо декриміналізації відповідальності за зайняття проституцією в Україні)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Проект Закону «Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо декриміналізації відповідальності за зайняття проституцією в Україні)» (далі – Законопроект) розроблено з метою декриміналізації відповідальності за зайняття проституцією в Україні.
На сьогодні Україна не готова до легалізації сфери секс-послуг, про що свідчить відгуки щодо проекту Закону України «Про регулювання проституції та діяльності секс-закладів», реєстраційний № 3139 від 18 вересня 2015 року. Погляди й моральні принципи широкого верства населення України ще не готові до дійсно Європейських цінностей щодо прав кожного громадянина країни, а також нерозуміння суті справи відштовхує їх погляди у середньовіччя.
Тому, необхідно почати з малого, а саме почати з декриміналізації відповідальності за зайняття проституцією в Україні.
Юридичним засобом реагування на правопорушення є декриміналізація злочинів - діяння, характер і ступінь суспільної небезпечності яких не потребує жорсткого реагування, мають бути переведені до категорії адміністративних правопорушень або взагалі виключені з кола правопорушень. Декриміналізація - це процес, зворотний криміналізації.
Відповідно до частини першої статті 2 Кримінального кодексу України (далі – КК) підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Варто зазначити, що поняття злочину визначено частиною першою статті 11 КК злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Статтею 50 КК встановлено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
У той же час варто зазначити, що частиною першою статті 3 КК встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Рівність конституційних прав і свобод громадян, зокрема закріплено у частині третій статті 24 Конституції України, де встановлено, що рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до статті 6 Загальної декларації прав людини, яка прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, (далі – Декларація), кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності.
У статті 7 Декларації закріплено право, що всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.
Частина перша статті 23 Декларації зазначає, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Варто зазначити про пункт 75 Доповіді Генерального секретаря ООН (квітень 2016 року), «Доклад Генерального секретаря ООН: Осуществление Декларации о приверженности делу борьбы с ВИЧ/СПИДом и политических деклараций по ВИЧ и СПИДу Апрель 2016 года. A/70/811.
75. Постоянный прогресс в деле борьбы со СПИДом вселяет надежду на скорейшее достижение целей в области устойчивого развития. Максимально используя приданный импульс и обеспечивая синергизм между борьбой со СПИДом и Повесткой дня на период до 2030 года, мы способны покончить к 2030 году с эпидемией СПИДа, представляющей угрозу для общественного здоровья, а также ускорить прогресс в деле достижения самых разных целей при удачном стечении обстоятельств. По мере стремления к достижению этих целей я призываю государства-члены и все заинтересованные стороны в срочном порядке выполнить следующие рекомендации:
f) никого не забыть и обеспечить доступ к услугам путем отмены карательных законов, политики и практики, которые нарушают права человека, включая криминализацию однополых сексуальных отношений, разнообразия гендерной и социальной ориентации, потребление наркотических средств и предоставление секс-услуг, нераскрытие ВИЧ-статуса, инфицирование и передачу ВИЧ, связанные с ВИЧ-статусом ограничения на поездки и обязательное обследование, законы о брачном совершеннолетии, которые ограничивают право подростков на охрану здоровья и все формы насилия в отношении основных групп населения;».
Таким чином, декриміналізація відповідальності за зайняття проституцією в Україні – означає, що скасовується кримінальна та адміністративна відповідальність за такий вид послуг і як наслідок відновлюються міжнародній й конституційні основоположні права громадян України. Наслідком цього є визнання секс-робітників власне робітниками й виводить їх працю з тіні, мінімізуючи «кришування» секс-роботи правоохоронцями чи можновладцями, та дозволяє секс-робітникам створювати трудові об’єднання та користуватись усіма правами, зокрема соціальними і трудовими, а також захист своєї честі, гідності й свободи.
До того ж декриміналізація відповідальності за зайняття проституцією в Україні дозволяє секс-робітникам спільно працювати і відстоювати свої права, що сприятиме покращенню умов і стандартів їх праці, а також зміцнить нагляд у сфері комерційних сексуальних послуг і дозволить стежити за потенційної торгівлею людьми в її рамках. При відсутності загрози кримінальної відповідальності секс-робітники також зможуть співпрацювати з правоохоронними органами, допомагаючи їм виявляти торговців людьми та їхніх жертв.
Більш того, такі організації, як Глобальний альянс проти торгівлі жінками, Anti-Slavery International, Amnesty International і Міжнародна організація праці згодні з тим, що декриміналізація може зіграти позитивну роль. Вона дозволить підвищити визнання прав людей, що надають платні сексуальні послуги, і допоможе покінчити з порушеннями їхніх прав, в тому числі, з торгівлею людьми.
У підтримку декриміналізації закликають й Amnesty International, яка наголошує, що: «Декриміналізація побічної діяльності, паралельно із декриміналізацією секс-роботи, надзвичайно важлива. Наприклад, якщо дві секс-робітниці живуть разом, разом знімають квартиру для роботи й ділять свої витрати між собою, але при цьому в країні сутенерство чи життя на доходи іншої людини, отримані шляхом заняття секс-роботою, є поза законом, то одну з жінок можуть засудити за сутенерство та/або за те, що живе з доходів іншої, якщо вона, наприклад, колись за квартиру платила зі спільного бюджету. Звісно, що AI не пропонує декриміналізувати торгівлю людьми й примус до секс-роботи — це за замовчуванням має лишитися поза законом. Декриміналізація означає відсутність кримінального чи іншого (наприклад, адміністративного) покарання за секс-роботу й пов’язані з нею дії. Спираючись на величезний масив даних (дослідження самої AI, дослідження, проведені ООН та її підструктурами, соціологічні й антропологічні дослідження багатьох західних університетів тощо), AI стверджує, що це найоптимальніший шлях. Організація закликає держави поважати й захищати права секс-робітниць на справедливі й сприятливі умови роботи, справедливу зарплатню, здоров’я та безпеку на робочому місці. Останнє, до речі, часто включає в себе доступність контрацепції, медицини й можливість секс-робітницям легально найняти охорону для борделя.».
2. Мета і завдання прийняття законопроекту
За даними ООН секс-торгівля є поширеною формою торгівлі людьми у світі, що робить її найбільшою проблемою у боротьбі з работоргівлею; близько 79% торгівлі людьми здійснюється для секс-роботи і є самим швидкозростаючим в кримінальній галузі та глобальному масштабі. Країни, які є основними джерелами торгівлі людьми є Білорусія, Болгарія, Китай, Молдова, Нігерія, Таїланд та Україна. Тому експлуатація та насильство в секс-індустрії процвітає через відсутність визнання юридичних та соціальних прав працівників. Кінець з торгівлею жінками і дітьми та їх експлуатації може бути досягнуто тільки шляхом розширення їхніх прав у правовій площині.
Законопроект передбачає декриміналізацію такого виду послуг. Прийняття цього законопроекту стане одним із дієвих механізмів України у сфері боротьби із торгівлею людьми.
3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту
Законопроект розроблено з метою декриміналізації відповідальності за зайняття проституцією в Україні. Законопроектом передбачається, зокрема внести зміни до:
Кримінального кодексу України в частині викладення у новій редакції статті 302 та 303 цього кодексу;
Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині виключення положень статті 1811 та відповідні редакційні зміни, у зв’язку із її виключенням;
4. Правові аспекти
Правовідносини у даній сфері регулюють:
Конституція України.
Кримінальний кодекс України.
Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Прийняття законопроекту не потребує внесення змін до законодавчих актів.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту Закону України не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків
Прийняття законопроекту забезпечить декриміналізацію відповідальності за зайняття проституцією в Україні. Крім того, особи, що надають статеві та або інтимні послуги, перестануть вважати «злочинцями» або «співучасниками» злочинів і поводитися з ними як з такими, це знизить небезпеку використання поліцією агресивної тактики по відношенню до них, й у них з'явиться можливість налагодити добрі відносини з поліцією, вимагати у разі потреби її захисту. Декриміналізація статевих та або інтимних послуги забезпечить повернення значної верстви громадян їх конституційних прав, завдяки яким вони стануть господарями самі собі. Наслідком прийняття цього законопроекту є зміцнення прав працівників секс-індустрії і адаптація законодавства України до норм міжнародного права в галузі прав людини, а також є дієвим механізмом України у сфері боротьби із торгівлею людьми.