Вимога про внесення конституційного подання до Конституційного суду України

У звязку із тим, що мої письмові звернення були залишені без розгляду Адміністрацією президента (№ 22/009692-13) та Генеральним прокурором України (н/п 04/2/4-р-15) та керуючись ч. 1 ст. 13, ст. 40 ЗУ "Про Конституційний суд України" прошу Президента України внести конституційне подання до Конституційного суду України про невідповідність ст.ст. 3, 19, 21, 22, 24, 55, 56, 57, 64, 68 Конституції України зміни, які відбулись згідно до ЗУ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України що до імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» № 746-VII від 21.02.2014р. та ЗУ «Про внесення змін до законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України» № 1261-VII від 13.05.2014р. в Кримінальному кодексі України, із вимогою визнання неконституційним усунення такої кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення (об'єктивної сторони) передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України (перевищення службових повноважень) вчиненого службовою особою, як грубе порушення конституційних прав, свобод та інтересів громадян. Окремо хочу зауважити, що: конституційні норми є нормами прямої дії, за порушення яких передбачена дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність, а конституційні права людини і громадянина не можуть бути обмежені, проте, із вищенаведеними змінами до Кримінального кодексу України відбулось обмеження (звуження змісту та обсягу) права громадянина притягнути (ініціювати притягнення) до кримінальної відповідальності службову/посадову особу, яка грубо порушила її конституційні права і свободи, що згідно до ст.ст. 22, 64 конституції України визнається недопустимим. Також досить сумнівно та упереджено виглядає відмінність у системі вирахування мінімального розміру завданої матеріальної шкоди (істотної шкоди), необхідного для притягнення до кримінальної відповідальності: у кримінальному правопорушенні проти власності—0.2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (неоподаткований мінімум доходів громадян для розрахунку завданої матеріальної шкоди у диспозиції дорівнює 1217/2=608.50грн. згідно ст. 169 Податкового кодексу України), що дорівнює 121 гривні 70 копійок та вирахування мінімального розміру завданої матеріальної шкоди для притягнення посадової/службової особи до кримінальної відповідальності—100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 60 850 гривень. Таким чином, держава прямо допускає вчинення посадовою особою правопорушення, матеріальна шкода від якого буде меншою за шістдесят тисяч вісімсот п’ятдесят гривень та гарантує що її не буде притягнуто до кримінальної відповідальності, тобто, державним службовцям/посадовим особам державою дозволено зловживання у певних, фіксованих межах, що стимулює протиправну поведінку вказаних осіб. Окремо прошу внести до конституційного подання вимогу про невідповідність ст.ст. 3, 21, 22, 24, 55-57, 64, 68 Конституції України ч. 3 примітки 1 до ст. 364 КК України, тому що вона надає привілейоване становище (за матеріальною ознакою—розміром заподіяної шкоди) посадовим особам/державним службовцям (спеціальним суб’єктом)в частині притягнення до кримінальної відповідальності у порівнянні із пересічними громадянами/особами (загальним суб’єктом), тобто, відбувається дискримінація за ознакою соціального положення, що, згідно до ст. 24 Конституції України, є недопустимим. Необхідно привести до відповідності мінімальний розмір завданої матеріальної шкоди у вказаних категоріях злочинів.
З повагою,
Сірий Євген Володимирович.
79066, м. Львів, вул. Антоненка-Давидовича 9/51