Повнолітня дієздатна громадянка України свідомо заподіяла власній дитині повільну мученицьку смерть, заморивши її голодом.
Розслідування даного непомірно нелюдського вчинку проводиться за ч. 3 ст. 135 КК України (залишення в небезпеці, що спричинили загибель людини), максимальна санкція якої складає вісім років позбавлення волі.
На нашу думку підозрювана свідомо вчинила дії, які призвели до мученицької та жахливої смерті невинної дитинки:
1. Свідомо ввела в оману як колишнього чоловіка (якому писала СМС-повідомлення, що з дітьми все гаразд і цинічно просила придбати санчата до дня народження хлопчику, який у той час болісно помирав), так і коханця (якому сказала, що діти у матері колишнього чоловіка), - чим унеможливила надання будь-якої допомоги помираючій дитині.
2. Забарикадувала дітей у кімнаті, повністю позбавивши нещасних можливості пити воду.
Той факт, що немовля не виживе без їжі протягом дев’яти діб, а тим більше – не виживе без води, - є загальновідомим і не потребує ніяких спеціальних знань, так само, як той факт, що вдаривши людину ножем, або вистріливши у людину з вогнепальної зброї, можливо заподіяти їй смерть.
Мова йде про насильницьке та цинічне позбавлення волі, свободи пересування та доступу до надання допомоги, що призвело до повільної, розтягнутої у часі, болісної смерті дитини.
Вважаємо, що у діяннях підозрюваної міститься, як усвідомлення наслідків своїх дій, так і ознаки умисного вбивства малолітньої дитини, вчиненого з особливою жорстокістю, що відповідає одразу двом критеріям застосування ч.2 ст. 115 КК України.
Вимагаємо перекваліфікувати звинувачення за даним злочином зі ст. 135 КК України у ч.2 ст. 115 КК України, яка передбачає санкцію у вигляді ДОВІЧНОГО позбавлення волі.