Щодо запровадженя нової монетарної політики "валютний комітет"

З метою ревальвації національної валюти, підтримання низької інфляції і стабільності фінансової системи за допомогою впливу на грошову масу, процентні ставки і валютний курс слід запровадити монетарну політику «валютний комітет (рада)» (з залученням до складу новоутвореного органу провідних фахівців світового рівня), система якого буде суттєво відрізнятися від НБУ.
Відповідно до політики Валютного комітету, резерви центрального банку і грошова маса пов'язані між собою в співвідношенні 1: 1. Це означає, що кожної грошової одиниці в сховищах НБУ відповідає обрана владою тверда іноземна валюта (найбільш доцільно – EUR, оскільки Україна знаходиться у Еврозоні) такої ж цінності, або золото, або інше майно (наприклад, родовища, деревина). Таким чином, збільшення пропозиції грошей не у владі НБУ.
Валютні резерви країни повинні повністю покривати обсяг національної валюти в обігу (зазвичай вони складають 110-115% грошової бази M0).
Валютний комітет підтримує повну необмежену конвертованість національної валюти в EUR, проти якого курс зафіксований.
Валютний комітет отримує дохід тільки від відсотків за валютними резервами і не укладає форвардних валютних угод. Валютні резерви існують, тому що національна валюта емітується в обмін на EUR.
Валютний комітет не має можливості проводити власну монетарну політику, не може кредитувати уряд (уряд може лише робити запозичення на фінансових ринках).
Валютний комітет не може бути кредитором останньої інстанції для комерційних банків.
Валютний комітет не намагається впливати на процентні ставки використовуючи дисконтне вікно, як це робить НБУ. Прив'язка до EUR має схильність утримувати рівень процентних ставок і інфляції близько до розряду таких в Евросоюзу, до валюти якого здійснена прив'язка.
У валютного комітету є можливість контролювати банківську систему (зміна норми обов'язкових резервів зазвичай так само знаходиться серед засобів грошової політики валютного комітету).