Згідно з Бюджетним кодексом України, прийнятим у 2001 році, позашкільна освіта - єдина з усієї системи вітчизняної освіти фінансується за рахунок місцевих бюджетів. Тобто відповідальність за її утримання несуть місцеві органи влади. Брак коштів у їх бюджетах часто змушує органи місцевої влади вдаватися до реорганізації, злиття, перепрофілювання позашкільних закладів, що не відповідає державній політиці та грубо порушує статтю 9 Закону України "Про позашкільну освіту".
Відбуваються систематичні спроби скорочення гуртків з боку місцевих фінансових органів. Особливо потерпають сільські райони і філії позашкільних закладів на базі сільських шкіл. Такий стан справ у недалекому майбутньому може призвести до зникнення безкоштовної гурткової роботи з дітьми у позашкільний час. Саме тої роботи, яка все ще є доступною у небагатому арсеналі юних селян. І хоч фактично на позашкільну роботу, у порівнянні з коштами на ті ж малокомплектні школи, витрачаються копійки, спроби економити на гуртках стають все систематичнішими і гострішими. Хоч цілком очевидно і зрозуміло, що врятовані такою ціною крихти, не здатні вирішити проблему нестачі коштів у місцевих бюджетах. Явище економії на позашкіллі має припинити державне втручання. Систематичні звернення міністрів освіти до місцевих керівників щодо недопустимості скорочення (оптимізації) позашкільної мережі, залишаються на папері.
Врятувати стан справ може тільки повернення позашкільних закладів до державного фінансування. Такий законопроект у ВР є. 5 липня 2012 року він був внесений у повістку дня як "Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування позашкільних навчальних закладів та загальноосвітніх спеціалізованих шкіл-інтернатів)". Його ініціатором була депутатка Катерина Самойлик, яка зареєструвала цей законопроект у Верховній раді ще 31 січня того ж року.
Проте в’ялість у його обговоренні призвела до відправки його на повторне перше читання. За тим закінчилась каденція ВР. І маємо те, що маємо….Тільки невеличка група спеціалістів, як правило, на рівні обласних управлінь, усвідомлюють безглуздий стан, який склався з фінансуванням позашкільних закладів. Але їх надто мало, щоб до них прислухались. «Безглуздий», тому, що ПЗ у кожному регіоні складають дуже невеликий відсоток від кількості ЗОШ і їх повернення в «лоно шкіл» не здатне внести жодних фінансових потрясінь для того, чи іншого регіону. Як не вистачало коштів, так і не вистачатиме. Як було «недофінансування», то так і буде. Але буде відновлено позицію ПЗ в ієрархії фінансування освіти в Україні. Детальніше по цій темі тут: http://nosivka-syut.at.ua/news/pozashkillja/2012-07-14-80