Доброго дня пане Президенте!
Доброго дня громадяни України!
В даний час в пресі розгорнулася велика дискусія про вартість ліків та доступність їх для малозабезпечених громадян України. Але забули, ще про одну, не менш важливу складову - надання невідкладної допомоги хворим фізичної можливості отримати ці ліки, навіть при наявності грошей. Якщо людина самотня, інвалід або малорухома, з температурою, коли на вулиці ожеледь, або в кінці кінців просто немає можливості вийти з дому, чому вона не має права замовити медикаменти в аптеці по телефону або через Інтерет додому і приступити до негайного лікування, не витрачаючи дорогоцінний час і до того ж не заражаючи своїми бацилами оточуючих! При цьому дотримуючись всіх необхідних законом вимоги – чек, рецепт, умови транспортування і т.д! Проста турбота про людей, чому вона заборонена? Адже так просто, не заважати людям допомагати один одному! Прошу Вас допоможіть вирішити замкнуте коло - (згідно ст. 19 Закону України «Про лікарські засоби», «... Реалізація лікарських ЗАСОБІВ НЕ може здійснюватися суб'єктами господарювання у формі дистанційної та мережевої торгівлі»), але згідно зі ст. 49 Конституції України (КОЖЕН громадянин має право на охорону здоров'я та медичну допомогу).
Як приклад - я самотня літня жінка, мешкаю в селі недалеко від міста і не завжди маю змогу купити ліки на протязі дня, так як поблизу не має жодної аптеки, моїми сусідами також є старенькі поважні люди, які теж самостійно не в змозі зїздити до аптеки, особливо зараз коли на вулиці ожеледь і пересуватися на милицях чи з тростиною, повірте, що не дуже зручно, але і дуже небезпечно. Тому ми вважаємо, що стаття 19 Закону України «Про лікарські засоби» обмежує Конституційні права громадян України, а саме на доступну медична допомогу і обслуговування. Я цікавилася у знайомої, чия донька вийшла заміж і працює в аптеці в Німеччині - там, незважаючи на всю суворість законів і жорстку дисципліну доставка дозволена.В ваших силах пане Президент, допомогти людям