В Конституції України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Також, чітке пояснення сім’ї дає Сімейний кодекс Украни: сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Відповідно до Сімейного кодексу України держава повинна охороняти сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створювати умови для зміцнення сім'ї.
Держава повинна забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.
За даними Держкомстату, на 295 тис. укладених шлюбів в Україні припадає 130,7 тис. розлучень. Тобто розлучаються 44,3% подружніх пар. А якщо взяти до уваги цивільні шлюби, які також розпадаються, то рівень розлучень в Україні, за даними фахівців, сягає 61%. Тобто, розпадається більш як половина пар! І в більшості сімей є діти! Це найвищий показник у Європі, за даними Євростату.
Кожна людина свідомо вступає в шлюб, без примусу чи тиску. Свідомо народжують дітей. Чому ж з часом постає питання залишити дружину чи чоловіка, дитину чи навіть декількох дітей? Дуже модним стало пояснення: «не зійшлись характером».
Але, що в таких сутуаціях пояснити дітям, який приклад ми подаємо їм, яку модель сім’ї ми показуємо для своїх дітей, які моральні та християнські цінності вкладаємо в них?!
Питання стосовно залишення сім’ї жінкою чи чоловіком повинні бути врегульовані законом та нести відповідальність перед своїми дітьми та суспільством!
Наприклад:
- особам, які свідомо залишають дружину/чоловіка заборонити повторне укладання шлюбів;
- заборонити народження дітей, щоб запобігти повторному залишенню дітей без батька/матері;
- призначити пожиттєву виплату аліментів дружині/чоловіку, якого залишили;
- призначати громадські роботи особі, яка залишила сім’ю.
- і т.д.
Тому прошу законодавчі та виконавчі органи нашої країни розглянути дану проблему та прийняти радикальні міри в охороні сім'ї, дитинства та забезпечити пріоритет сімейного виховання дитини!