Найбільше постраждають споживачі низького обсягу (до 1500 куб. м на рік) – це категорія без лічильників, які використовують «блакитне паливо» для приготування їжі й підігріву води газовими нагрівачами. Це приблизно 5,5 млн домогосподарств. Для них частина тарифу «транспортування та розподіл газу» зросте від двох до шести разів.
Варто зазначити, що НКРЕКП ухвалило це рішення, орієнтуючись на досвід країн ЄС, вимог Третього енергопакета та закону «Про ринок природного газу». А тому всі дискусії на предмет законності, вчасності та об’єктивності рішення не витримують критики. Тим більше що використання різновиду «абонплати» присутнє практично в усіх постачальників країн ЄС. По-різному лише оформлюються подібні гарантії використання потужностей розподільних мереж.
Зараз Україна не готова до газового ринку. Перш за все через катастрофічно низький рівень доходів населення. І фактично держава щороку повинна виплачувати за населення вартість газу у вигляді «дотацій» для облгазів – це приблизно 25 млрд грн у 2017 році. За таких умов назвати те, що відбувається в Україні, ринком газу, – це обман.
Саме тому не варто переоцінювати «чесність» рішення НКРЕКП. Найбільше користі воно принесе облгазам. І на це є свої внутрішні причини – брак «живих» грошей в облгазів. «Абонплата» відіграватиме роль «підтримки штанів» для них, адже значна частина коштів, яку споживачі повинні оплачувати, не надходить на рахунки облгазів, а віртуально «циркулює» в трикутнику «уряд – облгази – «Нафтогаз».
Також є ще одна додаткова причина такого поспішного кроку НКРЕКУ щодо визначення «абонплати» – це транзитного потенціалу ГТС України після 2019 року.