№22/035567-еп
Ввести в Україні законодавче забезпечення права людини на гуманну смерть (евтаназію)
Автор (ініціатор): Садко Олег Володимирович
Дата оприлюднення: 05 квітня 2017
Евтаназія — практика припинення (або скорочення) лікарем життя людини, яка страждає невиліковним захворюванням та відчуває нестерпні страждання, на задоволення прохання хворого в безболісній або мінімально болісній формі з метою припинення страждань. В теорії розглядають два види евтаназії: пасивна евтаназія (зумисне припинення медиками підтримуючої терапії хворого) і активна евтаназія (введення помираючому ліків або інші дії, котрі викликають швидку смерть).
Аргументи за евтаназію:
Життя є благо тільки тоді, коли в цілому задоволення переважають над стражданнями, позитивні емоції - над негативними.
Життя можна вважати за благо до того часу, поки воно має людську форму, існує в межах культури, моральних відносин і розумності.
Евтаназія офіційно дозволена в Бельгії, Люксембурзі, Нідерландах, Швейцарії і в деяких штатах США. Декриміналізація евтаназії, як вказує Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) в документі «Питання й відповіді про евтаназію» від 10.09.2003 р., дозволить контролювати цей процес і обмежити його чіткими рамками закону. Слід нагадати, що насправді в усіх цивілізованих країнах «убивство із співчуття» зберігається на практиці незалежно від того, дозволено воно законом чи ні.
В Україні також були певні спроби (зокрема, 05.02.2010 р.) частково узаконити евтаназію. Проте, станом на сьогодні, і Цивільний кодекс України, і Основи законодавства України про охорону здоров’я займають протилежну позицію, забороняючи задоволення прохання фізичної особи про припинення її життя. Як активна, так і пасивна евтаназія в Україні є злочинами відповідно до Кримінального кодексу України, а наукою кримінального права та судовою практикою вироблені правила щодо їх кваліфікації.
Проведене в Україні соціологічне опитування свідчить про те, що настав час для українського законодавства визнати евтаназію суб’єктивним правом людини: 51 % українців вважають, що здійснення евтаназії має бути дозволено.
Аргументи за евтаназію:
Життя є благо тільки тоді, коли в цілому задоволення переважають над стражданнями, позитивні емоції - над негативними.
Життя можна вважати за благо до того часу, поки воно має людську форму, існує в межах культури, моральних відносин і розумності.
Евтаназія офіційно дозволена в Бельгії, Люксембурзі, Нідерландах, Швейцарії і в деяких штатах США. Декриміналізація евтаназії, як вказує Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) в документі «Питання й відповіді про евтаназію» від 10.09.2003 р., дозволить контролювати цей процес і обмежити його чіткими рамками закону. Слід нагадати, що насправді в усіх цивілізованих країнах «убивство із співчуття» зберігається на практиці незалежно від того, дозволено воно законом чи ні.
В Україні також були певні спроби (зокрема, 05.02.2010 р.) частково узаконити евтаназію. Проте, станом на сьогодні, і Цивільний кодекс України, і Основи законодавства України про охорону здоров’я займають протилежну позицію, забороняючи задоволення прохання фізичної особи про припинення її життя. Як активна, так і пасивна евтаназія в Україні є злочинами відповідно до Кримінального кодексу України, а наукою кримінального права та судовою практикою вироблені правила щодо їх кваліфікації.
Проведене в Україні соціологічне опитування свідчить про те, що настав час для українського законодавства визнати евтаназію суб’єктивним правом людини: 51 % українців вважають, що здійснення евтаназії має бути дозволено.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Чебан Тетяна Миколаївна
04 липня 2017
2.
Бігарь Аліна Василівна
01 липня 2017
3.
Булгакова Ельга Борисівна
30 червня 2017
4.
Коваленко Тамара Андріївна
30 червня 2017
5.
Коломієць Євгеній Анатолійович
30 червня 2017
6.
Гончаров Дмитро Миколайович
27 червня 2017
7.
Фареник Анастасія Сергіївна
27 червня 2017
8.
Мороз Владислав Миколайович
22 червня 2017
9.
Христюк Василь Миколайович
21 червня 2017
10.
Гарлиєва Каріна Байрамівна
17 червня 2017
11.
Ариповська Тетяна Геннадіївна
17 червня 2017
12.
Єгоров Руслан Євгенійович
17 червня 2017
13.
Побережець Сергій Іванович
13 червня 2017
14.
Кіреєв Сергій Сергійович
12 червня 2017
15.
Кожевніков Костянтин Володимирович
08 червня 2017
16.
Щічко Ольга Миколаївна
01 червня 2017
17.
Павліченко Ірина Миколаївна
01 червня 2017
18.
Орєхов Андрій Михайлович
01 червня 2017
19.
Басамигін Іван Євгенович
31 травня 2017
20.
Таран Олег Володимирович
29 травня 2017
21.
Фокіна Тетяна Олегівна
27 травня 2017
22.
Гафітуліна Ірина Іванівна
26 травня 2017
23.
Шевчук Ярослав Юрійович
25 травня 2017
24.
Манькута Олександр Володимирович
25 травня 2017
25.
Стеценко Юрій Анатолійович
24 травня 2017
26.
Брюханова Тетяна Геннадіївна
22 травня 2017
27.
Родіонова Дар'я Юріївна
21 травня 2017
28.
Рига Святослав Олегович
19 травня 2017
29.
Крутий Володимир Iванович
19 травня 2017
30.
Счастливая Татьяна Федоровна
19 травня 2017