Україна від війни до миру.

Чабан Євгеній Іванович
solidarnist2017@gmail.com

Україна від війни до миру.

Війни відбуваються в тих державах, де порушено баланс інтересів між владою, бізнесом та населенням.
Де ідеї виплекані народом не сприймаються, а інколи навіть спотворюються.
Війни з застосуванням зброї бувають:
Оголошені і неоголошені;
Повномаштабні і гібридні;
Справедливі і несправедливі;
Загарбницькі і національно-визвольні.
Жодна з цих війн є неприйнятною для України бо в разі її оголошення ми втрачаємо міжнародну підтримку, а самотужки Україна не витримає боротьби з ворогом. Тому і винайшли термін АТО (антитерористична операція) Це явно невдалий термін, бо на території, яка фактично відокремилась (Крим) така операція не проводиться. Да і сам термін “операція “ це короткострокове втручання, що призводить до позитивного результату.
У нас йде війна, людей вбивають, ранять і беруть в полон, факти насилля над людьми наявні, присутністьзбройних сил іноземного походження без згоди держави очевидна. А відомо, що насильницькі дії однієї або декількох держав проти третьої держави мають назву інтервенція.
Тому війна в Україні є інтервентна з боку агресора і антиінтервентна з боку України. Цей новий термін у військовій науці потрібно обґрунтовано довести і звернутися в ООН з пропозицією визнання дій України, як антиінтервентної війни (АІВ)
Звісно, Росія блокуватиме таке рішення, але наші партнери дослухаються наших аргументів і активізують підтримку України.
З давніх давен козацька Україна вела непримиренну,антиінтервентну війну за повне звільнення власної території від агресора.
В минулому столітті Україна вела антиінтервентну війну проти більшовицької навали. Варто згадать, що в той час на території України діяли військові формування не підконтрольні державі (Махно, Григор єв), які також вели антиінтервентну війну, спочатку разом з більшовиками проти Добровольчої армії Денікіна, а потім і проти більшовизму.
В Другу світову війну аналогічно діяли ОУН, УПА. Спочатку боролися проти німецької, а потім проти совітської окупації.
Ми маємо визнати цей незаперечний факт. Героїв визнаємо героями, бо якщо не зробимо цього, тоді і теперішніх бійців добровольчих загонів, непідпорядкованих збройним силам, чекає таке ж невизнання з боку держави. Антиінтервентна війна є справедливою, має ознаки народно-визвольної і всі методи її ведення, що не порушують міжнародне право, мають визнаватися, а учасники однаково забезпечені і шановані.
Особливість антиінтервентної війни та, її не оголошують якійсь державі а Указом Президента і Рішенням Верховної Ради визнають її наявність. А такі дії, як мобілізація, евакуація, об’явлення військового стану… є прийнятними для захисту держави. І варто сподіватись на міжнародну підтримку (санкції, летальна зброя).
Ще особливість- результат досягається політичними рішеннями
Які ж конкретні першочергово-необхідні дії має зробити Україна:
1. Заявити про нейтралітет.
2. Розірвати договір про присутність ВМС Росії на території України.
3. Ініціювати створення Балто- Чорноморського коридору включно з Кавказом зоною миру, зоною вільною від ядерної зброї.
4.Оголосити про відставку всіх гілок влади, нові вибори на підставі нового виборчого закону.
Нова влада має визнати, що в Україні за роки незалежності сформувалась кланово-олігархічна система, яку маємо замінить на систему народних інтересів. Держава –провангатор іновацій, а не придаток олігархів. Держава-регулятор на
родних інтересів, а не апарат насилля.
5.Зміна (в конституційний спосіб) невизначеного Конституцією державного ладу на новий, відмінний від соціалізму, капіталізму.
6.Зміна суспільного ладу,(демократія вичерпана) на новий на підставі організації територіальних громад та громадянського суспільства.
Програма від війни до миру буде більш конкретизована, якщо підтримається на сайті Президента,буде інтерес більш широкого загалу активістів майдану, діючої і наступної Верховної Ради на трибуні якої маю намір оголосить. Виконання всіх пунктів програми-шлях до гарантованого миру.

Програма слухалась на Майдані 13.08. і 27.08.17р. поправки враховані.Рекомендовано подать на сайт Президента. Пояснення читай електронну пошту автора.
Автор: колишній лідер робітничого руху Солідарність, вимушений відмовник в 1991р. від Нобелівської премії миру присудженої в 1963р. Є.Чабан.