Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Право людини на свою приватну власність і право людини на володіння, користування і розпорядження своєю власністю гарантоване Основним Законом України «Конституцією України». Це право не може бути скасоване і порушене, воно визначене Конституцією України як основне невідчужуване і непорушне Конституційне право людини.
Високопосадовці Уряду 25 років безвідповідально і бездумно (або навмисно і цілеспрямовано) порушують основні невідчужувані і непорушні Конституційні права людини і не вживають ніяких заходів для відновлення і повернення заощаджень вкладникам Державного ощадного банку України, які свої заощадження внесли в Ощадний банк України до1995 року іншими грошима (до 1992 року рублями колишнього СРСР і протягом 1992-1994 років українськими карбованцями-купонами), які Урядом були протиправно «заморожені» і штучно знецінені, і які до цього часу залишаються не приведеними у відповідність до нової грошової одиниці України гривні, з урахуванням їх початкової вартості і доходності, згідно Конституції, законів України, державних гарантій і зобов’язань, що сприяє накопиченню боргу держави на вкрай невигідних для держави умовах і наносить шкоду державі в особливо великих розмірах та спричиняє тяжкі наслідки і робить нікчемним е-декларування власності громадян, не даючи громадянам можливості е-задекларувати свою власність без порушення і в повному обсязі.
Виходячи з державницьких позицій, ВИМАГАЄМО від Президента України, як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, на виконання своєї Присяги даної Українському народу, - згідно ст. 41 Основного Закону України «Конституції України» (яка говорить: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ...Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним») та ст. ст. 3, 5, 6, 8, 21, 22, 24, 56, 68, 92, 157 Конституції України (норми прямої дії), ст. ст. 1 і 2 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» (в частині збереження та відновлення заощаджень) і ст. ст. 1-4, 15, 16, 19, 21-23, 27, 174, 177, 316-321, 325, 386-393, 526, 527, 530, 533, 536, 1058-1061,1064,1066 Цивільного кодексу України /якими повністю регулюються всі майнові відносини стосовно права та захисту власності, це: і неприпустимість позбавлення права власності (непорушність права власності); і відновлення становища, яке існувало до порушення; і нарахування щорічних банківських процентів на суму вкладу; і відповідальність держави за своїми зобов’язаннями своїм майном; і т. п./ – до Всесвітнього дня заощаджень 31 жовтня 2017, вжиття заходів для забезпечення і виконання Урядом України Конституції і законів України та для вирішення питання відновлення і повернення або реструктуризації гарантованого боргу держави перед вкладниками Державного ощадного банку України (згідно державних гарантій і зобов’язань), які свої заощадження внесли в Державний ощадний банк України до 1995 року, в першу чергу це стосується заощаджень які були внесені в першому півріччі 1992 року на строк понад 8 років, під 25% річних, іншими грошима (українськими карбованцями-купонами), які до цього часу ще не приведені у відповідність до нової грошової одиниці України гривні, з урахуванням їх початкової вартості і доходності (договірні умови з якими є вже давно невигідними для держави), шляхом переведення їх вкладів на договірні умови, які будуть вигідні як для вкладників так і для держави, з довгострокових накопичувальних на довгострокові з поквартальною або річною виплатою щорічних банківських процентів, з приведенням їх у відповідність, до нової грошової одиниці України гривні, з урахуванням їх початкової вартості і доходності, згідно найбільш прийнятного механізму відновлення вкладів. /Це дасть змогу «Ощадбанку», частину коштів вкладників, перераховувати до Держбюджету у вигляді розумних 5-10% (в даний час 18%) ПДФО від щорічних банківських процентів, а Уряду, ці додаткові кошти направляти: на зростання економіки України; на розвиток освіти, науки, культури; на підвищення обороноздатності держави, з/плат бюджетників, пенсій; на підтримку немічних і т.п./. (Всі необхідні пропозиції щодо джерел наповнення бюджету необхідними коштами і розроблені можливі механізми відновлення знецінених діючих вкладів внесених протягом 1992-1994 років в Державний ощадний банк України та їх переведення з карбованців-купонів в гривні, з урахуванням їх початкової вартості і доходності (зокрема: початкової вартості - згідно їх офіційного курсу до долара США на момент внесення і повернення або згідно середньомісячної заробітної плати на момент внесення і повернення, а доходності - згідно договірних зобов’язань Ощадного банку України або згідно облікових ставок Національного Банку України за ввесь період), Уряду неодноразово надсилались, а пропозиції до проекту Постанови КМУ «Про відновлення і повернення та реструктуризацію заощаджень громадян, які були внесені до 1995 року до державних установ Ощадбанку і страхування» окрім того, що надсилались, ще й були опубліковані на сайтах е-петицій Президента України і Кабінету Міністрів України).
P. S. Розглянемо на прикладі, яку шкоду державі, в особливо великих розмірах, наносять високопосадовці своєю антиконституційною діяльністю, бездіяльністю і службовою недбалістю.
Приклад. Громадяни України протягом першого півріччя 1992 року помістили свої заощадження в Державний ощадний банк України на строкові накопичувальні вклади, на строк понад 8 років, під 25% річних, скажімо на суму 1 млн. у. о.. Незважаючи на те, що ці накопичувальні вклади, після збігу 8-мирічного строку стають для держави невигідними, замість того, щоб перевести їх з довгострокових накопичувальних на довгострокові з виплатою щорічних банківських процентів, Уряд і далі продовжує бездумно нарощувати борг держави на цих невигідних для держави умовах перед цими вкладниками. Тобто, якщо держава по довгостроковим вкладам з виплатою щорічних банківських процентів сплатила б вкладникам з 1 млн. у. о. за 24 роки дохід - 6 млн. у. о., то борг держави по довгостроковим накопичувальним вкладам за 24 роки складає - 212 млн. у. о. (а за 25 років вже 265 млн. у. о.)!!!... Як бачимо різниця дуже велика!!! А тому, питання відновлення і повернення або реструктуризації таких вкладів Державного ощадного банку України шляхом переведення їх на договірні умови, які будуть вигідні як для вкладників так і для держави, з довгострокових накопичувальних на довгострокові з виплатою щорічних банківських процентів, вже давно потребує негайного вирішення Кабінетом Міністрів України.
Що стосується постійних посилань високопосадовців Мінфіну на відсутність на даний час механізму відновлення вкладів, - то відповідно до пункту 2 Постанови Верховної Ради України від 8 вересня 2011 року N 3721-VI «Про державну політику щодо вирішення проблеми повернення та компенсації втрачених (знецінених) заощаджень громадян» Кабінет Міністрів України ще до 1 лютого 2012 року повинен був поінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань, схвалених цією Постановою, зокрема, окрім іншого, пунктом 6 повинен був визначити механізм відновлення грошових заощаджень громадян України, поміщених в установи Ощадного банку України протягом 1992-1994 років. Посилання високопосадовців, на відсутність коштів для повернення, коли собі постійно піднімають заробітні плати, виплачують за рахунок Держбюджету великі премії і різні соціальні та інші доплати, і як видно з їх е-декларацій вільно володіють, користуються і розпоряджаються своєю власністю, а заощадження інших громадян України тримають 25 років «замороженими», є нелюдяними, цинічними і протиправними!