Я, як людина, якій періодично доводиться бувати нехай і тимчасовому, але кордоні з Кримом, постійно змушений відчувати незручності. Уже декілька років минуло після анексії півострова, а на так званих КПВВ й досі не створені людські умови.
При тому, що розмова про реконструкцію цих декількох об’єктів підіймалася вже неодноразово, навіть у цьому році, але завжди знаходяться більш важливіші справи за цю. Розумію, що ми живемо у складні для нашої країни часи, але зручність на КПВВ для громадян повинно бути частиною державницької політики з деокупації півострову.
Як ніколи гострою вона стає для простих людей влітку, коли неймовірна спека, а сховатися від пекучого сонця, по суті, немає можливості. З медичної допомоги на КПВВ лише інформація про те, що аптечка є у офіційних осіб, які офіційно здійснюють свою діяльність. Коли виникає потреба отримати першу медичну допомогу, то її доводиться чекати не менше години. Це коли бувають ситуації, що життя людини залежить від секунд.
Та й ввечері за відсутності освітлення не дуже приємно пробиратись практично навпомацки. Ті декілька кілометрів для людей, які їдуть у справах чи з сімейних обставин, перетворюються на справжнє випробування. При цьому, в темноті можна заблукати між мусором, який скопився за час функціонування КПВВ.
Вже не кажучи про відсутність елементарних інфраструктурних об’єктів. Мова йде про вбиральні чи хоча б невеличку автостанцію, щоб пасажири могли дістатися потім до інших куточків Херсонської області та України. Тоді б наші КПВВ виглядали цивілізовано і люди б відчували турботу про них. На сьогодні ми можемо там спостерігати лише вбиральні, які були подаровані нам ООН, але останні наразі перетворились в ємності для сміття. Після цього напевно важко нам буде розраховувати на нову допомогу від впливових міжнародних інституцій.
А справжнім чудом можна було б вважати, якби одразу після перетину КПВВ кримчани мали можливість також отримати і адміністративні послуги, про які також згадували державні мужі. Однак, це взагалі поки моя фантазія, але ми добре знаємо, якщо сильно мріяти, то вони збуваються.
Не треба вибудовувати високовартісні та стаціонарні споруду, але зручні для звичайних людей інфраструктурні рішення позитивно вплинули б не лише на настрій осіб, які перетинають КПВВ, але і в цілому на імідж України.
Прошу підтримати звернення до Президента з приводу того, щоб нарешті знайшли кошти на створення людських умов на КПВВ. Адже крім жителів Херсонщини й інших областей кримчани також користуються ними, коли їдуть на материкову частину країни. Не хотілося б, аби вони бачили обличчя нашої країни саме таким.
Слава Україні!