ВІДТЕРМІНУВАННЯ ДПА У ФОРМІ ЗНО

Просимо переглянути останні рішення МОН України щодо атестації студентів коледжів і професійно-технічних училищ у формі ЗНО. Зокрема відтермінувати щонайменше до 2020 року проведення для другокурсників державної підсумкової атестації з української мови у формі ЗНО.
Ми вважаємо, що спроба дочасного проведення ДПА у форму ЗНО порушує права студентів та батьків, є фактом неправомірного втручання у навчальний процес, не відповідає інтересам якісної та ефективної професійної підготовки.
Так, зокрема:
1) вступники 2016 року, роблячи свідомий вибір подальшого освітнього маршруту, базувалися на нормативних документах, що не передбачали ЗНО під час вступі до ВНЗ. Змінюючи правила «під час гри», МОН не лише підриває віру молоді у державу як послідовного і надійного партнера, а й спонукає переривати навчання у коледжі для вступу до університету.
Теперішнє проведення державної підсумкової атестації у формі ЗНО 2018 року відбувається пряме порушення статті 53 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на освіту, а також статті 13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, який визначає право на освіту за кожною людиною. Це право забезпечується створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей та інтересів громадянина. Окрім того, відповідно до статті 2 Протоколу №1 «Нікому не може бути відмовлено в праві на освіту. Держава, виконуючи будь-які функцій, узяті нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і навчання відповідно до своїх світоглядних переконань. Тому, держава не може втручатись у здійснення особою її права на освіту, перешкоджаючи особі скористатися можливостями одержати якісну професійну освіту.
Вищезазначане є порушенням прав вступників 2016 року, яких під час вступу не попереджували про складання ними державної підсумкової атестації у формі ЗНО. Крім того, у документах Міністерства освіти, що стосуються складання державної підсумкової атестації у формі ЗНО, немає чіткого й однозначного зобов’язання для студентів коледжів і професійно-технічних училищ складати ДПА у формі ЗНО.
Керуючись судовою практикою Європейського Суду з прав людини, а саме справа К’єльдсен, Буск Мадсен і Педерсен проти Данії (1976 рік), Суд підкреслив важливу роль, яку освіта відіграє у демократичному суспільстві, акцентуючи увагу на 2-ге речення статті 2 Протоколу №1, а саме: «спрямоване… на забезпечення можливості плюралізму в освіті. Ця можливість є життєво необхідною для збереження «демократичного суспільства» таким, яким воно представлене у Європейській конвенції з прав людини. Зважаючи на повноваження сучасної держави, цієї мети треба досягти передовсім через державне навчання».
2) у коледжах і професійно-технічних училищах тижневе навантаження для вивчення загальноосвітніх дисциплін значно менше, ніж у школах. Студенти додатково, ще з першого курсу, вивчають професійні предмети. Тому розумове, емоційне й фізичне навантаження наших дітей-підлітків значно більше, ніж учнів у школах. Атестація у формі ЗНО з української мови, декларативно метою якої є порівняння результатів учнів шкіл і професійних навчальних закладів, насправді є дискримінаційною для студентів порівняно зі школярами: за чинними програмами студенти вже навчаються другий рік і кількість годин з цієї дисципліни не передбачає підготовки до ЗНО, а терміново доставлені додаткові заняття шкодять запланованій підготовці зі спеціальних дисциплін.
3) якщо студенти коледжів, вступаючи у 2016 році, були мотивовані до відмінного навчання правом безпосередньо вступу на ІІ курс профільного ВНЗ на основі отриманого диплому, то тепер диплом молодшого спеціаліста нівелюється, а студенти після дворічної перерви у вивченні шкільних дисциплін матимуть знову до них повертатись за рахунок платних підготовчих курсів, репетиторів та інших форм фінансово затратних для батьків заходів.
Навіть якщо МОН планує зміни умов випуску, їх доцільніше впроваджувати вже для вступників 2018 року, які погодяться на нові правила.
А сучасні кроки МОН щодо коледжів та ПТУ, як бачимо, здійснюються не в інтересах студентів, батьків, викладачів, роботодавці і, загалом, не в інтересах суспільства і держави. Постає питання: а в чиїх інтересах працюють наші управлінці від освіти?
Це турбує нас як представників батьківської громадськості і спонукає вимагати від керівництва держави відповідей на поставлені питання і невідкладних заходів з виправлення допущених помилок.
Тому, враховуючи вищезазначене, а також керуючись принципами верховенства права, законності, рівності, пропорційності, соціальної справедливості, які закріплені в Європейській конвенції з прав людини, що ратифікована нашою державою, а також в Основному законі нашої держави – Конституції України, акцентуємо Вашу увагу на те, що для того, щоб право на освіту було ефективно реалізоване потрібно також, щоб особа, яка користується цим правом, мала можливість ефективно отримувати користь від освіти, яку вона здобуває, а також позитивного результату у вивченні профільних дисциплін.
Просимо терміново вирішити це питання.