7 грудня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №6776-д, яким вносяться зміни до Статті 196 Податкового кодексу України.
Зазначеними змінами, які були прийняті без належного попереднього обговорення в суспільстві, запроваджується безглузде та необґрунтоване оподаткування ввезення громадянами на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Якщо ці зміни наберуть чинності, то українці без сплати мита та податків зможуть отримувати тільки 3 посилки на місяць. Вартість товарів в кожній з них не повинна буде перевищувати 150 євро. Починаючи з четвертого відправлення, товари будуть обкладатися податком, митом і акцизом і відповідно потребують митного оформлення
Це повністю не відповідає світовому досвіду, здоровому глузду та інтересам громадян, і призведе до збідніння українських споживачів з наступних причин:
1. Покупки закордоном набрали досить великої популярності серед збіднілого українського населення саме тому, що давали змогу купити товар на міжнародних торговельних майданчиках і зарубіжних інтернет магазинах кращої якості та за більш привабливими цінами.
Для українських торговельних компаній вважається нормою встановлювати 100-200% та навіть 500 % націнки на товар, вироблений закордоном. Пересічні українці відповідно змушені в угоду таким «комерсантам» купувати ті ж самі товари втридорога, при цьому ледь-ледь зводячи кінці з кінцями.
2. Ініціатори нововведення, напевне, мало розуміють специфіку та вартість замовлень із-за кордону.
Більшість відправлень на сьогодні замовляється з Китаю, із середнім чеком замовлення на рівні 5-7 доларів США. Тобто якщо, починаючи з 4-го відправлення товари будуть обкладатися ПДВ в 20 % та митом в 10 % (як це діє сьогодні при перевищені ліміту в 150 Евро на 1 відправлення), держава повинна буде забезпечити адміністрування нарахування таких «мікро» зборів в еквіваленті 1-2 долари. Окрім оподаткування потрібне обов’язкове митне оформлення кожної четвертої посилки на отримувача. Це призведе до штучного збільшення документообігу на малоцінні товари, значній затримці на митниці відправлень і потребуватиме від громадян передачі кожного разу даних про отримувача у митну службу. Канал і спосіб такої передачі – електронна пошта, онлайн система, чи особисто – в законопроекті не визначені. Для громадян це додаткові витрати часу та грошей на оплату комісій за переказ цих платежів Державній фіскальній службі. Проте у власників платіжних систем навпаки з’явиться нова стаття збагачення.
Керуючись міжнародним досвідом можемо сказати, що всі розвинені країни світу запроваджують нові види податків виключно у випадках, коли надходження від них суттєво перевищують витрати на їх адміністрування.
Ще у 1999 р. Всесвітня організація торгівлі (WTO) Положенням Кіотської конвенції TransitionalStandard 4.13 (RKC) від 1999 р., рекомендувала державним митним адміністраціям визначати ліміти, нижче яких мито та податкові платежі не будуть збиратися, а вимоги до процедури розмитнення будуть мінімальними.
Саме з цієї причини, Міжнародна торгова палата (ІСС) у 2015 р. Рекомендувала країнам встановити глобальний мінімальний рівень безмитного ввозу товарів у поштових відправленнях у 200 дол. США, а кошти що вивільняться від адміністрування зборів митних платежів спрямувати на розвиток електронної торгівлі, інструментів посилення засобів безпеки та запобігання контрабанди.
У Сполучених Штатах Америки у 2016 році, зважаючи на високу вартість адміністрування таких платежів, підняли безмитний ліміт до 800 доларів США на одне поштове відправлення.
3. Такі законодавчі новації гарантовано повернуть в Україну «сірі» схеми ввезення товарів.
Досвід інших країн регіону, наприклад Республіки Білорусь, безперечно підтверджує «гарантоване» суттєве зниження обсягів офіційних міжнародних відправлень та стрімке поширення каналівнелегально ввезення.
Фактично автори даного нововведення штовхають українців вдаватися до різноманітних схем «податкової оптимізації» шляхом замовлення посилок на третіх осіб або залучення «сірих посередників».
В результаті «тінізації» ринку поштових відправлень кошти так і не будуть залучені до Державного бюджету, а держава при цьому понесе непомірні витрати на утримання системи адміністрування, зростуть обсяги контрабанди та сірого імпорту.
4. Законодавчі нововведення передбачають, те що митні органи за допомогою компаній поштової та експрес-доставки запровадять детальний облік всіх відправлень і будуть зберігати дані про вкладення та отримувача посилок. Тобто потрібно буде створити базу даних, доступ до якої матимуть всі компанії доставки одночасно, і вона буде в режимі онлайн надавати відомості про кількість переміщених поштових та експрес відправлень на одну особу.
Однак автори, мабуть, абсолютно не розуміються у питаннях створення захищених баз даних, тому що створення та адміністрування такої загальнодержавної бази, забезпечення збереження в ній всіх персональних даних вимагатимуть величезних інвестицій зі сторони держави.
Окрім мільярдів гривень бюджетного фінансування, створення зазначеної системи потребує значного часу на реалізацію та впровадження, проте закон в ступає в силу вже с 1 січня 2018, крім того не зрозуміло як буде збережена конфеденційність данних в такій базі.
Також незрозуміло яким чином така система, навіть в режимі реального часу, буде визначати яке саме відправлення отримувача буде вважатися четвертим і підлягати декларуванню. Яка подія буде вважатися моментом реєстрації відправлення і як будуть вирішуватися спори, коли декілька відправлень надійшло на адресу отримувача через різні служби доставки і зареєстровані одночасно. Не прописаний механізм передачі даних від отримувача для митного оформлення, не визначено які саме це мають бути дані – тому можливість успішного функціонування такої системи – під значним питанням.
5. На сьогодні українські логістичні компанії налагодили досить швидку та безперебійну доставку великої кількості відправлень для українських споживачів.
Внесення всіх даних для митних формальностей спричинить колапс в доставці, суттєво її уповільнить. Це змусить українців, на відміну від світового суспільства, місяцями чекати отримання своїх міжнародних замовлень.
Наприклад, в Російській Федерації запровадили аналогічний експеримент тільки для експрес-перевізників, що виконують лише 5% доставок від загальної кількості міжнародних операцій, однак всі споживачі, які очікували свої відправлення стали заручниками ситуації і тижнями чекають свої замовлення.
Логістичні компанії також понесуть додаткові витрати на вимушене розширення штату свої співробітників, щоб виконати дану норму на щоденній основі. Такі витрати «ляжуть» на кінцевого споживача (отримувача).
Крім того зазначене нововведення практично унеможливить таку зручну форму як доставку «до дверей». Невідомо як буде здійснюватись та фіксуватись оплата мита, ПДВ та при доставці додому чи в офіс. Це вдарить по соціально незахищеним верствам населення, зокрема мамам, та людям з інвалідністю, які просто невзмозі вистояти чергу у відділенні зв язку.
Через «тінізацію» ринку - компанії поштової та експрес-доставки, які розвивалися останніми роками надзвичайно швидкими темпами, значно збільшували кількість персоналу, сплачували значні суми податків в бюджет, гарантовано почнуть занепадати та будуть вимушені різко скоротити робочі місця і обсяги податкових відрахувань.
Враховуючи вищевикладене, констатуємо що:
Цим необдуманим рішенням Верховна Рада України та Уряд України забирає українців останню копійку та можливість забезпечити елементарні потреби у недорогих та якісних товарах.
Для суспільства давно не є секретом список торговельних компаній зацікавлених в данному законі, в такий спосіб вони зможуть отримати надприбуток за рахунок українського народу. В їх інтересах, напевно і діяли народні депутати України.
Захмарна сумарна вартість адміністрування, створення державної комп’ютерної системи обліку, залучення значної кількості додаткового митного та персоналу логістичних компаній, які будуть задіяні в оформленні мільйонів нових облікових документів в тисячі разів буде більшою, ніж ті останні гривні простих українців, що надійдуть до бюджету від цього злочинного нововведення.
В результаті, до Державного бюджету, не будуть залучені додаткові кошти, а держава при цьому понесе непомірні витрати на утримання системи адміністрування, різко зростуть обсяги контрабанди та сірого імпорту.
Через тінізацію прийде в занепад ринок поштової та експрес-доставки, в цій галузі відбудеться різке скорочення робочих місць, заробітної платні, обсягів сплати податків. Аналогічно постраждають також українські компанії, які міжнародними логістичними ланцюжками інтегровані в процеси світової виробничої кооперації.
Відповідно замість бюджетного фінансування соціальної сфери, лікарень, шкіл, будівництва доріг держава в черговий раз буде вимушена вкладати мільярди своїх кошти в створення збиткової та економічно нікчемної системи.
Пане Президент, ця ганьба відбувається після Революції Гідності, коли найкращі сини і дочки українського народу заплатили своїм життям за безумовне дотримання справедливості та захист інтересів її громадян нашої держави.
Автором поправки на підставі якої Верховна Рада України проголосувала це рішення є Денисенко Вадим Ігорович – народний депутат України, член фракції у Верховній Раді України партії Вашого імені, на момент виборів – 45 номер у списку партії «Блок Петра Порошенка».
В такій ситуації Ви, як Глава держави і гарант дотримання конституційних прав та свобод громадян, зобов’язані:
- припинити антиукраїнську політику Верховної Ради України та народних депутатів України – членів депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка", яка призводить до тотального зубожіння населення
- не допустити обмеження права українців на «достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг», що гарантується Статтею 48 Розділу ІІ Конституції України.
З цією метою вимагаємо від Вас негайно скористатися всіма наявними повноваженнями Президента України та:
- застосувати право вето (з наступним поверненням зазначеного законодавчого акту на повторний розгляд Верховної Ради України) до статті проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №6776-д (прийнятий ВРУ 7.12.2017 р.), яка вносить зміни до статті 196 Податкового кодексу України і запроваджує безглузде необґрунтоване оподаткування ввезення громадянами на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.