№22/042862-еп
ЩОДО ЗАХИСТУ ТРАДИЦІЙНИХ СІМЕЙНИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ІНСТИТУТУ СІМ’Ї
Автор (ініціатор): Танцюра Віктор Зіновійович
Дата оприлюднення: 08 лютого 2018
Дата відповіді : 25 травня 2018
Відповідь Президента України на електронну петицію № 22/042862-еп «Щодо захисту традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї», розміщену на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України 08.02.2018 громадянином В.З.Танцюрою
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 231 Закону України «Про звернення громадян» мною розглянуто розміщену на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України 08.02.2018 громадянином В.З.Танцюрою електронну петицію «Щодо захисту традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї», яку підписали понад 25 тисяч громадян.
Поділяючи стурбованість громадськості щодо порушеної проблеми, хочу зазначити, що наше спільне завдання – побудувати толерантне, демократичне та європейське суспільство в Україні.
Стосовно заборони на законодавчому рівні пропаганди і популяризації різних видів девіантної статевої поведінки й антисімейних ідей вважаю за необхідне зауважити, що обов’язком кожної людини є не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (стаття 68 Конституції України). Попри те, що кожному гарантовані права на свободу світогляду і віросповідання, на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод встановлені обмеження цих прав, зокрема з метою захисту прав інших людей.
Згідно із частиною першою, другою статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» забороняються будь-які форми дискримінації, в тому числі й підбурювання до дискримінації (вказівки, інструкції або заклики, спрямовані на обмеження прав і свобод у зв’язку з притаманною особі будь-якою персональною ознакою, зокрема ознакою сексуальної орієнтації).
Отже, будь-які законодавчі ініціативи, спрямовані на обмеження конституційних прав, є неконституційними.
Щодо сімейних цінностей та інституту сім’ї в України слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сімейним кодексом України (частина друга статті 1) визначено, що метою сімейних відносин є зміцнення сім’ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов’язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім’ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Частиною першою статті 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев’ята статті 7 Кодексу).
Згідно із Концепцією державної сімейної політики, затвердженою постановою Верховної Ради України від 17.09.1999 № 1063, основними напрямами державної сімейної політики є, зокрема, сприяння відродженню традиційно міцної, працьовитої, економічно спроможної сім'ї на основі нових соціально-економічних відносин, національних традицій та впровадження кращого світового досвіду; вжиття заходів для захисту інтересів сім'ї і дітей, їх соціальної підтримки в період соціально-економічної трансформації суспільства; формування у населення культури планування сім'ї, налагодження ефективної системи підготовки молоді до сімейного життя, пропагування авторитету шлюбу.
За Конституцією України Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення політики у сферах соціального захисту, освіти, науки і культури; розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України (пункти 2-4 статті 116 Конституції України).
З урахуванням викладеного я звернувся до Прем'єр-міністра України з пропозицією доручити відповідним центральним органам виконавчої влади спільно з науковцями, фахівцями, представниками громадськості провести системний аналіз реалізації державної сімейної політики в Україні та внести в установленому законодавством порядку відповідні узагальнені матеріали і пропозиції щодо розв’язання наявних проблем у цій сфері; опрацювати питання прийняття загальнодержавної стратегії захисту та популяризації традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї в Україні і поінформувати про ухвалені за підсумками проведеної роботи рішення громадськість шляхом розміщення відповідної інформації на веб-порталі Уряду України.
П.ПОРОШЕНКО
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 231 Закону України «Про звернення громадян» мною розглянуто розміщену на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України 08.02.2018 громадянином В.З.Танцюрою електронну петицію «Щодо захисту традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї», яку підписали понад 25 тисяч громадян.
Поділяючи стурбованість громадськості щодо порушеної проблеми, хочу зазначити, що наше спільне завдання – побудувати толерантне, демократичне та європейське суспільство в Україні.
Стосовно заборони на законодавчому рівні пропаганди і популяризації різних видів девіантної статевої поведінки й антисімейних ідей вважаю за необхідне зауважити, що обов’язком кожної людини є не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (стаття 68 Конституції України). Попри те, що кожному гарантовані права на свободу світогляду і віросповідання, на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод встановлені обмеження цих прав, зокрема з метою захисту прав інших людей.
Згідно із частиною першою, другою статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» забороняються будь-які форми дискримінації, в тому числі й підбурювання до дискримінації (вказівки, інструкції або заклики, спрямовані на обмеження прав і свобод у зв’язку з притаманною особі будь-якою персональною ознакою, зокрема ознакою сексуальної орієнтації).
Отже, будь-які законодавчі ініціативи, спрямовані на обмеження конституційних прав, є неконституційними.
Щодо сімейних цінностей та інституту сім’ї в України слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сімейним кодексом України (частина друга статті 1) визначено, що метою сімейних відносин є зміцнення сім’ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов’язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім’ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Частиною першою статті 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев’ята статті 7 Кодексу).
Згідно із Концепцією державної сімейної політики, затвердженою постановою Верховної Ради України від 17.09.1999 № 1063, основними напрямами державної сімейної політики є, зокрема, сприяння відродженню традиційно міцної, працьовитої, економічно спроможної сім'ї на основі нових соціально-економічних відносин, національних традицій та впровадження кращого світового досвіду; вжиття заходів для захисту інтересів сім'ї і дітей, їх соціальної підтримки в період соціально-економічної трансформації суспільства; формування у населення культури планування сім'ї, налагодження ефективної системи підготовки молоді до сімейного життя, пропагування авторитету шлюбу.
За Конституцією України Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення політики у сферах соціального захисту, освіти, науки і культури; розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України (пункти 2-4 статті 116 Конституції України).
З урахуванням викладеного я звернувся до Прем'єр-міністра України з пропозицією доручити відповідним центральним органам виконавчої влади спільно з науковцями, фахівцями, представниками громадськості провести системний аналіз реалізації державної сімейної політики в Україні та внести в установленому законодавством порядку відповідні узагальнені матеріали і пропозиції щодо розв’язання наявних проблем у цій сфері; опрацювати питання прийняття загальнодержавної стратегії захисту та популяризації традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї в Україні і поінформувати про ухвалені за підсумками проведеної роботи рішення громадськість шляхом розміщення відповідної інформації на веб-порталі Уряду України.
П.ПОРОШЕНКО
Згідно з Конституцією України та визнаними Україною міжнародними правовими документами держава має зобов’язання перед інститутом сім’ї щодо її розвитку та захисту.
Так, відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини, сім’я є природним i основним осередком суспільства i має право на захист з боку суспільства та держави.
У статті 23 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права зазначено, що сім’я, як союз чоловіка й жінки, є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства і держави. Згідно зі статтею 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Водночас, глибоку занепокоєність викликає той факт, що в Україні й донині так і не визначились зі стратегією розвитку та підтримки сім’ї. Така стратегія, на наш погляд, повинна базуватися на традиційних для України духовно-моральних цінностях і традиційному для нашого народу розумінні сім’ї як союзу чоловіка та жінки.
Сьогодні є безліч викликів, які впливають на становище людей і сімей в Україні: сирітство, діти-інваліди та діти з особливими потребами, матері-одиначки, неповні сім’ї, неможливість повноцінно реалізувати свої конституційні права на лікування, навчання, житло, соціальний захист, гідний життєвий рівень. Разом з тим, з незрозумілих причин держава надає пріоритетну увагу штучно створеній проблемі так званої дискримінації людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, зокрема:
23 листопада 2015 р Кабінет Міністрів України затвердив «План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року» № 1393-р. (далі План).
Цей документ є дорожньою картою для адаптування українського законодавства до деяких негативних стандартів Європейського союзу. Зокрема, План передбачає легалізацію так званого цивільного партнерства для одностатевих пар, всиновлення дітей трансґендерними людьми, впровадження у навчальний та виховний процес тем про одностатеві стосунки як норму сексуальної поведінки, проведення так званих «маршів рівності» та інших видів пропаганди гомосексуалізму за державної підтримки, надання права бути донорами крові людям із різними формами ризикованої поведінки тощо.
Також, у 2015 році Верховною Радою України були внесені зміни до Кодексу законів про працю. Головна мета цієї ініціативи – впровадити словосполучення «ґендерна ідентичність» і «сексуальна орієнтація» у національне законодавство. Таким чином, була встановлена пряма дискримінація людей і роботодавців (у тому числі у релігійних і навчальних закладах), де неможливе працевлаштування людей, які ведуть аморальний спосіб життя або мають розлади власної психосексуальної ідентифікації.
Використання терміну "гендер" може призвести до небезпечних наслідків. Стамбульська Конвенція (стаття 3, пункт c) визначає: "гендер означає соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків". Окрім того, Стамбульська Конвенція гарантує захист від дискримінації за ознакою "гендерної ідентичності" та "сексуальної орієнтації". Це робить поняття "гендер" залежним не від природних статевих ознак, а від самоідентифікації особи. В багатьох країнах Євросоюзу програми гендерної рівності зводяться до популяризації одностатевих стосунків.
Слід також відзначити, що в деяких країнах Євросоюзу запроваджено адміністративну та кримінальну відповідальність за критику чи незгоду з будь-якими діями та висловами, що популяризують одностатеві стосунки.
На наш погляд, необхідним є створення умов для спрямування державної політики на покращення морального здоров’я нації, в тому числі шляхом впровадження дієвих механізмів утвердження сімейних цінностей.
Враховуючи нашу позицію як громадян України, а також позицію Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, з метою захисту і розвитку інституції сім’ї,
Просимо Президента України:
1. Звернутися з посланням до народу України та посланням до Верховної Ради України, щодо підтримки, захисту та популяризації традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї в Україні;
2. Розробити та видати указ Президента України про загальнодержавну стратегію захисту та популяризації традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї в Україні;
3. З метою захисту і розвитку інституту сім’ї та підвищення моральності українського суспільства розробити та внести до Верховної Ради, як невідкладний, законопроект про заборону пропаганди і популяризації різних видів девіантної статевої поведінки й антисімейних ідей, у тому числі, у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури», тематичних матеріалів у засобах масової інформації.
Так, відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини, сім’я є природним i основним осередком суспільства i має право на захист з боку суспільства та держави.
У статті 23 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права зазначено, що сім’я, як союз чоловіка й жінки, є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства і держави. Згідно зі статтею 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Водночас, глибоку занепокоєність викликає той факт, що в Україні й донині так і не визначились зі стратегією розвитку та підтримки сім’ї. Така стратегія, на наш погляд, повинна базуватися на традиційних для України духовно-моральних цінностях і традиційному для нашого народу розумінні сім’ї як союзу чоловіка та жінки.
Сьогодні є безліч викликів, які впливають на становище людей і сімей в Україні: сирітство, діти-інваліди та діти з особливими потребами, матері-одиначки, неповні сім’ї, неможливість повноцінно реалізувати свої конституційні права на лікування, навчання, житло, соціальний захист, гідний життєвий рівень. Разом з тим, з незрозумілих причин держава надає пріоритетну увагу штучно створеній проблемі так званої дискримінації людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, зокрема:
23 листопада 2015 р Кабінет Міністрів України затвердив «План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року» № 1393-р. (далі План).
Цей документ є дорожньою картою для адаптування українського законодавства до деяких негативних стандартів Європейського союзу. Зокрема, План передбачає легалізацію так званого цивільного партнерства для одностатевих пар, всиновлення дітей трансґендерними людьми, впровадження у навчальний та виховний процес тем про одностатеві стосунки як норму сексуальної поведінки, проведення так званих «маршів рівності» та інших видів пропаганди гомосексуалізму за державної підтримки, надання права бути донорами крові людям із різними формами ризикованої поведінки тощо.
Також, у 2015 році Верховною Радою України були внесені зміни до Кодексу законів про працю. Головна мета цієї ініціативи – впровадити словосполучення «ґендерна ідентичність» і «сексуальна орієнтація» у національне законодавство. Таким чином, була встановлена пряма дискримінація людей і роботодавців (у тому числі у релігійних і навчальних закладах), де неможливе працевлаштування людей, які ведуть аморальний спосіб життя або мають розлади власної психосексуальної ідентифікації.
Використання терміну "гендер" може призвести до небезпечних наслідків. Стамбульська Конвенція (стаття 3, пункт c) визначає: "гендер означає соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків". Окрім того, Стамбульська Конвенція гарантує захист від дискримінації за ознакою "гендерної ідентичності" та "сексуальної орієнтації". Це робить поняття "гендер" залежним не від природних статевих ознак, а від самоідентифікації особи. В багатьох країнах Євросоюзу програми гендерної рівності зводяться до популяризації одностатевих стосунків.
Слід також відзначити, що в деяких країнах Євросоюзу запроваджено адміністративну та кримінальну відповідальність за критику чи незгоду з будь-якими діями та висловами, що популяризують одностатеві стосунки.
На наш погляд, необхідним є створення умов для спрямування державної політики на покращення морального здоров’я нації, в тому числі шляхом впровадження дієвих механізмів утвердження сімейних цінностей.
Враховуючи нашу позицію як громадян України, а також позицію Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, з метою захисту і розвитку інституції сім’ї,
Просимо Президента України:
1. Звернутися з посланням до народу України та посланням до Верховної Ради України, щодо підтримки, захисту та популяризації традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї в Україні;
2. Розробити та видати указ Президента України про загальнодержавну стратегію захисту та популяризації традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї в Україні;
3. З метою захисту і розвитку інституту сім’ї та підвищення моральності українського суспільства розробити та внести до Верховної Ради, як невідкладний, законопроект про заборону пропаганди і популяризації різних видів девіантної статевої поведінки й антисімейних ідей, у тому числі, у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури», тематичних матеріалів у засобах масової інформації.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Мацейко Надія Іванівна
08 травня 2018
2.
Мацейко Михайло Васильович
08 травня 2018
3.
Рогозняк Микола Іванович
08 травня 2018
4.
Яровий Сергій Михайлович
08 травня 2018
5.
Биховський Вадим Іванович
08 травня 2018
6.
Бродюк Олена Борисівна
08 травня 2018
7.
Швець Юрій Володимирович
08 травня 2018
8.
Іващук Марія Іванівна
08 травня 2018
9.
Горобець Алла Іванівна
08 травня 2018
10.
Биховська Євгенія Григорівна
08 травня 2018
11.
Мазур Ганна Варсенофіївна
08 травня 2018
12.
Тимчук Володимир Васильович
08 травня 2018
13.
Яцюк Олексій Віталійович
08 травня 2018
14.
Левон Віра Петрівна
08 травня 2018
15.
Колесникова Любов Федорівна
08 травня 2018
16.
Житарюк Марія Василівна
08 травня 2018
17.
Ісаєнко Валентина Федорівна
08 травня 2018
18.
Балан Віктор Васильович
08 травня 2018
19.
Балан Євгенія Володимирівна
08 травня 2018
20.
Нальотова Альона Олегівна
08 травня 2018
21.
Горобець Олександр Васильович
08 травня 2018
22.
Кишлар Йосип Сименович
08 травня 2018
23.
Кишлар Віра Дмитрівна
08 травня 2018
24.
Марусик Тарас Павлович
08 травня 2018
25.
Рогозняк Євген Миколайович
08 травня 2018
26.
Рогозняк Євгенія Василівна
08 травня 2018
27.
Чебан Анатолій Вікторович
08 травня 2018
28.
Лозінська Єлизавета Борисівна
08 травня 2018
29.
Ніщук Валентина Іванівна
08 травня 2018
30.
Георгиця Юрій Миколайович
08 травня 2018