№22/042914-еп

Вимагаємо внести до Верховної Ради України цей Закон "Про внесення змін до Кримінального Кодексу України", як невідкладний для розгляду й прийняття за основу й в цілому, з метою дикриміналізувати статеве виховання, статеві стосунки, вагітність, сприяти повної реалізації особистості та дітонародженнню.

Автор (ініціатор): Намистюк Денис Анатолійович
Дата оприлюднення: 12 лютого 2018
З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до Кримінального кодексу України

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести до Кримінального кодексу України (N 2341-III ( 2341-14 ) від

05.04.2001) такі зміни:

1. Статтю 156 виключити.

II. Порядок набрання чинності та введення в дію Закону України:

1. Цей закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

2. До приведення у відповідність із цим Законом інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення інших законів у відповідність із цим Законом;

2) привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

3) забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. Кабінет Міністрів України у місячний термін з дня опублікування закону, зобов’язується привести всі нормативно-правові акти у відповідність із ним.


Президент України П. ПОРОШЕНКО

м. Київ,

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Кримінального Кодексу України"

1. Необхідність прийняття даного законопроекту.
В Кримінальному Кодексі України(надалі – Кодексі), Розділ ІV має назву “ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ”. Слід зауважити, що статті з 152 по 156 Кодексу, включно, гарантують статеву недоторканність особи та право відмови від вступу в статевий зв’язок. Проте норми цих статей не гарантують право на вступ у статевий зв’язок, без дискримінації за будь-якою ознакою -
статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших
переконань, національного чи соціального походження, належності до
національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою
ознакою(включаючи, вік, сексуальну орієнтацію; спосіб задоволення статевої пристрасті але цим не обмежуючись). Європейський суд з прав людини(далі-Суд) неодноразово наголошував, про те, що дискримінація особи за віком та обмеження її права на вступ в статевий зв’язок, за цією ознакою є неприйнятним та таким що порушує взяті на себе зобов’язання членів Ради Європи та права особи гарантовані статтями 8, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року.
Зокрема в рішенні Суду, СПРАВА «МІКУЛИЧ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (CASE OF MIKULIĆ v. CROATIA) (заява № 53176/99), наголошено на тому, що, хоча неодмінною метою статті 8 є захист людини від свавільного втручання з боку державних органів влади, вона зобов'язує державу не лише утримуватися від такого втручання: на додаток до такого неґативного обов'язку, на неї можуть покладатися позитивні обов'язки, що природно випливають із поняття фактичної поваги до приватного чи сімейного життя. Ці обов'язки можуть означати вжиття заходів з метою забезпечення поваги до приватного життя навіть у сфері взаємин між самими людьми.
Зокрема в Комюніке Секретаря Суду від 09.01.2003 року стосовно РІШЕННЯ ПАЛАТИ У СПРАВАХ СУДУ «L. ТА V. ПРОТИ АВСТРІЇ» ТА «S.L. ПРОТИ АВСТРІЇ» (Chamber Judgments in the Cases of L. and V. v. Austria and S.L. v. Austria), відповідно справи Суду «L. та V. проти Австрії» (L. and V. v. Austria) (заяви № 39392/98 і 39829/98) та «S.L. проти Австрії» (S.L. v. Austria) (заява № 45330/99), зазначено що допущено порушення статті 14 (заборона дискримінації), взятої у поєднанні зі статтею 8 (право на повагу до приватного життя) Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод(далі-Конвенції). Суд визнав, що стаття 209 Кримінального кодексу Австрії, за якою караються статеві акти між дорослими та неповнолітніми віком від 14 до 18 років з їхньої згоди, не відповідає статтям 14 (заборона дискримінації), взятої у поєднанні зі статтею 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції. В одній зі справ, заявник стверджував що до досягнення 18 років — не міг вступити в реальні статеві контакти з дорослим партнером через побоювання піддати його ризикові притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 209 Кримінального кодексу Австрії, у випадку чого він був би змушений давати показання як свідок стосовно найінтимніших аспектів свого приватного життя, а також через побоювання зазнати публічної ганьби. Суд зазначив, що стаття 209 Кримінального кодексу Австрії заважала заявникові мати будь-які статеві стосунки відповідно до своєї орієнтації.
Тому Суд визнав, що збереження чинності статті 209 Кримінального кодексу Австрії безпосередньо зачіпало права заявника, поки йому не виповнилося 18 років. Також Суд зазначив що немає необхідності запобігання статевим стосункам між підлітками чоловічої статі віком від 14 до 18 років та дорослими чоловіками(жінками), тоді як такої необхідності немає ані щодо подібних стосунків між підлітками жіночої статі у такому самому віці з дорослими чоловіками, ані щодо їхніх стосунків із жінками.
На даний час стаття 209 Кримінального кодексу Австрії скасована.
Під час парламентських дебатів у 1995 році у Австрії, більшість експертів, які виступили в парламенті, зауважили що з досягненням статевої зрілості сексуальна орієнтація здебільшого вже сформована, тобто вони доводили хибність концепції, за якою дорослі «вербують» неповнолітніх.
Згідно законодавства Іспанії, Ley Orgánica 10/1995, de 23 de noviembre, del Código Penal, TÍTULO VIII. DELITOS CONTRA LA LIBERTAD E INDEMNIDAD SEXUALES, CAPÍTULO II. DE LOS ABUSOS SEXUALES, Artículo 181, кримінально-каранними діями сексуального характеру, є дії до осіб, що не досягли 13 років.
Згідно законодавства МЕХІКО, Articulo 262 del Codico Penal, кримінально-каранними діями сексуального характеру, є дії до осіб, що не досягли 12 років.
Згідно з методичними рекомендаціями “Особливості диспансерного нагляду за дівчатками з раннім менархе” затверджені МОЗ України 19.09.2005 року – середній вік появи першої менструації у дівчаток південно–східного регіону України складає 12 років.
Згідно з данними сексологів Кришталь В.В, Кришталь Є.В., Кришталь Т.В., 2008 рік, у 14 років можлива нормальна найраніша вагітність.
Стосовно ж самого предмету розбещення неповнолітніх, згідно даних Зігмунда Фройда, немовля від сання грудей матері задовольняє не тільки свої харчові потреби, але й отримує сексуальне задоволення.
Тому напевно залишаючи норму статті 156 КК України, слід притягнути до відповідальності всіх матерів, що годують грудьми немовлят...
На думку авторитетного англійського теоретика природного права та правового коментатора В. Блекстоуна, в англійській історії завжди був принцип «верховенства розуму» (rule of reason).
Тому вважаємо, що і нам слід дотриматися цього принципу, вилучивши статтю 156 КК України з Кримінального Кодексу України.
А для захисту статевої недоторканності особи цілком достатньо й статтей 152-155 КК України. Слід нагадати, що статеві зносини з особою, що не досягла статевою зрілості тягне кримінальну відповідальність за статтею 155 КК України, що цілком відповідає принципу «верховенства розуму» та принципу “верховенства права”.
2. Цілі та завдання законопроекту.
Даний проект Закону спрямовано на захист права особи мати статеві стосунки відповідно до своєї сексуальної орієнтації, без дискримінації та обмеження цього права за віком.

3. Основні положення законопроекту.
Даний Закон вносить такі зміни до Кримінального кодексу України:
Пропонується статтю 156 Кримінального кодексу України виключити.

4. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання.
Відносини у сфері правового регулювання законопроекту регулюються Кримінальним кодексом України. Проект Закону не потребує внесення змін до інших законів та нормативно-правових актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування.
Прийняття даного законопроекту не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат.

6. Очікувані соціально-економічні наслідки.
Прийняття Закону України "Про внесення змін до Кримінального Кодексу України" забезпечить дотримання Україною європейських стандартів права, прецендентного права Європейського суда з прав людини та забезпечить дотримання в Україні прав людини гарантованих статтями 8, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Президент України
Перелік осіб які підписали електронну петицію
1.
Смирнов Руслан Валентинович
19 березня 2018
2.
Тимченко Тетяна Олександрівна
11 березня 2018
3.
Шпотак Наталя Станіславівна
09 березня 2018
4.
Єгоров Вадим Анатолійович
04 березня 2018
5.
Пушкарук Віктор Петрович
03 березня 2018
6.
Кудімова Олена Петрівна
24 лютого 2018
7.
Лісовська Алла Євгенівна
22 лютого 2018
8.
Товкач Олександр Iванович
21 лютого 2018
9.
Кавєшнікова Ірина Анатоліївна
20 лютого 2018
10.
Клочко Олександр Павлович
19 лютого 2018
11.
Суділовський Олександр Аркадійович
19 лютого 2018
12.
Бандура Олексій Олегович
18 лютого 2018
13.
Несмілий Олександр Миколайович
16 лютого 2018
14.
Бондар Андрій Михайлович
16 лютого 2018
15.
Сандеві Лариса Василівна
15 лютого 2018
16.
Половий Олександр В'ячеславович
15 лютого 2018
17.
Шилова Мар'яна Василівна
14 лютого 2018
18.
Шевченко Віталій Миколайович
13 лютого 2018
19.
Намистюк Денис Анатолійович
09 лютого 2018
19
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено