Скасування монетизації пільгового проїзду( Скасувати постанову КМУ від 14.03.2018 року «Про Деякі питання надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах»)

Учасники бойових дій звертаються до Вас з вимогою:

1. Скасувати постанову КМУ від 14.03.2018 року «Про Деякі питання
надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту
загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах».
2. Зупинити ганебну практику у штучному обмеженні передбачених
законодавством прав учасників бойових дій та членів сімей загиблих
(померлих) воїнів АТО.
У разі не вирішення зазначених вище вимог, залишаємо за собою право
реагування у будь який іншій законний спосіб.

У зв’язку із тим, що
положення даної постанови призводять до обмеження пільг особам, на яких
поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії
їх соціального захисту", а також суперечать іншим нормам чинного
законодавства.
Згідно вище вказаного нормативно-правового акту сума відшкодування
формується за допомогою двох складових.
Зокрема, п. 4 Постанови КМУ передбачає, що сума відшкодування
формується на основі середньої вартості проїзду у міському транспорті. Така
сума визначається як середня величина встановленої органами місцевого
самоврядування вартості однієї поїздки у міському комунальному транспорті
серед усіх комунальних підприємств області. У свою чергу, дана сума не
відображає реальних витрат на проїзд, так як учасники бойових дій мають
право на безкоштовний проїзд всіма видами регулярних пасажирських
перевезень незалежно від форми власності, типу транспорту та виду
сполучення на всій території України.
Другою складовою виступає соціальний норматив у розмірі
мінімальної кількості 30 поїздок для учасників бойових дій. Проте, ст. 12
Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
передбачає необмежену кількість пільгових поїздок. Крім того, Постанова КМУ надає право органам місцевого
самоврядування окремих адміністративно-територіальних одиниць
встановлювати різну кількість безкоштовних поїздок однієї пільгової
категорії, що ставить у нерівне положення мешканців різних територіальних
громад, та тим самим порушує ст. 24 Конституції України в частині рівності
прав кожного перед законом.
Слід зазначити, що оскільки учасники бойових дій мають право на
проїзд в транспорті загального користування на міжміських маршрутах, для
них передбачено збільшення щомісячної готівкової виплати на 20 %. Однак,
діючі тарифи на міжміських перевезеннях, які затверджуються відповідно до
норм Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року № 176 «Про
затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного
транспорту» та Наказу Мінтрансзв’язку України від 25.05.2006 року № 503
«Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення
багажу на маршрутах загального користування» - мають собівартість проїзду
більшу, ніж вся сума відшкодування з урахуванням вище вказаних 20 %.
Наступною проблемою є те, що згідно п. 3 Постанови КМУ, щомісячні
готівкові виплати здійснюються структурним підрозділами з питань
соціального захисту населення на підставі даних Єдиного державного
автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги за місцем
реєстрації таких осіб. Але за умови, якщо особа скористується послугами
проїзду в адміністративній одиниці де також введена монетизація пільги, а
сама особа отримує дану компенсацію в іншій адміністративно-
територіальній одиниці, оскільки зареєстрована в Реєстрі даного органу
соціального захисту – тоді пільговик може отримувати або значно занижену,
або значно завищену суму відшкодування.
Також Постанова КМУ передбачає досить складний механізм
відшкодування затрачених коштів на проїзд особам, які проживають в
адміністративно-територіальних одиницях де не запроваджена монетизація
пільг на безкоштовний проїзд і користуються такими послугами в
адміністративно-територіальних одиницях де відшкодування пільг
передбачено. Для цього необхідно отримати квиток на проїзд завірений
посадовою особою транспортного підприємства, яка отримала оплату,
шляхом зазначення прізвища, ім’я, по-батькові посадової особи.
Проставлення власного підпису, штампу підприємства із зазначенням дати
поїздки та населеного пункту. Зазначена процедура не відповідає
положенням п. 4 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України
від 17.06.2002 року № 293 «Державний класифікатор державних стандартів і
нормативів», а тим самим порушує ст. 10 Закону України «Про державні
соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Підсумовуючи вище викладено, положення Постанови КМУ суттєво
звужують право громадян на задоволення своїх соціальних потреб та не
відповідають вимогам рівню оптимального задоволення таких потреб, що є
порушенням мети, принципів та положень Закону України «Про державні
соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та порушує ст. 2 Закону
України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,
оскільки нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги осіб на яких поширюється дія
зазначеного вище Закону України - є недійсними.
Положення постанови мають прямі порушення ст. 22 Конституції
України, яка передбачає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін
до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і
свобод, а також ст. 24 Конституції України, згідно якої громадяни мають
рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Ми вважаємо, що саме ця Постанова КМУ є фактичною причиною
обмеження законних прав учасників бойових дій та членів сімей загиблих
(померлих) воїнів АТО.
Ми учасники війни на сході України та наші загиблі (померлі)
товариші воювали не лише за збереження територіальної цілісності,
державності, а і за розбудову держави, у якій дотримувалися та
забезпечувалися би права і свободи громадян, що гарантуються
Конституцією та діючим законодавством України.
Ми вважаємо за неприпустиме штучне обмеження учасників бойових
дій та членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО у їх гарантованих
законодавством правах.
Ми впевнені, що ситуація, яка склалася навколо штучного обмеження
законних прав призводить до ескалації соціальної напруги, набуває
суспільного резонансу та обурення громадськості у тому числі ветеранів
АТО та членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО як у м. Чернігові так і
на всій території України, та може вкрай негативно вплинути на морально-
психологічний стан хлопців, що зараз виконують свій військовий обов'язок у
зоні проведення бойових дій на сході України. А це в свою чергу призводить
до зниження рейтингу діючої влади!

Разом, ми - СИЛА!