Товариство,
трішки тексту для прочитання, що вартує Вашої уваги !
Пропозиція стати учасниками доброї справи – ініціювати внесення корисних змін до законодавства.
Про що йде мова:
1) Лаконічно і тезисно:
Обмежити розмір пені, що застосовується до фізичних осіб.
Що для цього необхідно ?
Внести зміни до преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а саме включити фізичних осіб до переліку суб'єктів, на яких поширюється дія закону. Для цього слід доповнити друге речення преамбули словосполученням «фізичні особи».
2) Більш розгорнуто «про що йде мова»:
Пеня - це покарання, санкція.
Приклади де вона застосовується:
- Позика. Несвоєчасне повернення позики створить обов’язок для позичальника понести покарання – сплатити певний відсоток на користь позикодавця.
Цей відсоток (пеня) буде нараховуватись щоденно до моменту повної сплати суми боргу.
При цьому, одночасно із пенею будуть нараховуватись і проценти за договором позики.
- Оренда (найм). Несвоєчасний платіж за оренду житла, земельної ділянки матиме наслідком покарання - сплату певного відсотку орендарем на користь орендодавця.
Відсоток (пеня) нараховуватиметься щоденно до моменту повного розрахунку.
- Кредит. Особливо актуальна ця проблема щодо так званих мікрокредитів, короткострокових кредитів ітд.
Пеня становитиме певний відсоток від простроченої суми; нараховуватиметься позичальнику на користь фінансової установи до моменту повного погашення заборгованості по кредитному договору.
Також щодо позичальника одночасно із пенею нараховуватимуться і проценти по кредитному договору.
Важливо ! Закон України «Про споживче кредитування» містить слабкі сторони, які надають можливість кредитору зловживати своїми правами щодо позичальника.
- Лізинг. Тут ситуація подібна до кредитних правовідносин.
Загалом в якості прикладу можна навести будь-який договір за участі фізичної особи в якому застосовується пеня.
Наочно в чому небезпека надмірного розміру пені.
Найбільш переконливим аргументом є цифри. Здійснюю розрахунок в якому закладаю такі дані:
1. Розмір пені - 4 % за кожен день прострочення.
Не варто дивуватись, адже надмірно високий розмір пені щодо фізичних осіб є дійсно поширеним явищем;
2. Строк прострочення 30 днів.
Отримуємо розрахунок у якому видно, що сума пені у понад два рази перевищує суму боргу !
Приклад 1:
Сума зобов’язання 3 000 гривень разом із пенею перетворюється в 6 600 гривень;
Приклад 2:
Сума зобов’язання 90 000 гривень разом із пенею перетворюється в 198 000 гривень.
Небезпека окресленої ситуації полягає в тому, що стосовно фізичної особи не встановлено максимальний розмір пені.
Тобто це може бути і 10 %, і 20 %, і більший відсоток за кожен день прострочення!
При цьому у розрахунках зазначено 30 днів, при збільшені цього строку відповідно і сума пені буде збільшуватись.
Окреслена ситуація - це гостра суспільна проблема, яка потребує негайного вирішення.
Ця проблема породжує такі негативні наслідки, як:
1. «Боргова кабала»:
- приклад коли 3000 гривень позики перетворюються у 6600 гривень разом із пенею;
- неможливість позичальнику, орендарю (наймачу), виконати основне зобов’язання: повернути позику, кредит, здійснити лізинговий платіж, оскільки пеня зростає щодня і її розмір може в рази перевищувати суму основного боргу.
2. Можливість збагачення кредитора (позикодавця, орендодавця) за рахунок пені.
З іншої сторони, безсумнівно, слід врахувати, що у випадку, якщо позичальник, орендар, допустив порушення, то він повинен понести справедливе покарання.
Вирішення проблеми:
Яким же має бути це «справедливе покарання»?! Не варто вигадувати щось нове - в Україні діє Закон «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань». Цей закон встановлює максимальний розмір пені. Наразі це 0,093 % за кожен день прострочення.
Несправедливість полягає у тому, що обмеження максимального розміру пені не стосується фізичних осіб, а поширюється виключно щодо суб’єктів господарювання : юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Як виглядає розмір пені щодо юридичних осіб? Надаю розрахунок.
Вихідні дані:
1. Розмір пені – не може перевищувати 0,093 % за кожен день прострочення (врахував поточну облікову ставку НБУ).
2. Строк прострочення – незмінний - 30 днів.
Маємо наступні розрахунки:
Приклад 1:
Сума зобов’язання 3 000 гривень разом із пенею перетворюється в 3 083,7 гривень;
Приклад 2:
Сума зобов’язання 90 000 гривень разом із пенею перетворюється в 92 511 гривень.
Із розрахунку бачимо, що:
1) Розмір пені, що застосовується до юридичних осіб є незначний, а щодо фізичних осіб може бути необґрунтовано високий;
2) Величезна різниця між фізичною та юридичною особою:
Фізична особа : Юридична особа :
6 600 гривень проти 3 083,7 гривень
198 000 гривень проти 92 511 гривень
Наявна ситуація виглядає щонайменше несправедливою: щодо юридичних осіб (суб’єктів господарювання) встановлено максимальну межу пені, а щодо фізичних осіб – ні!
Крім того незахищеність фізичних осіб призводить до драматичних подій із фатальними наслідками прикладом яких є «Люботинська трагедія» (сума боргу по договору позики - 410 250 гривень, сума пені дорівнювала сумі боргу - 410 250 гривень, тобто загальна сума, що підлягала поверненню становила 820 500 гривень).
Більш детальна інформація про події «Люботинської трагедії» розміщена за посиланнями
Вихід із ситуації, що склалась - це поширення дії Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» на фізичних осіб.
3) Ще більш ретельно про наявну проблему і шляхи її подолання розписав у публікаціях
4) Чому необхідно підтримати петицію:
1. Привернути увагу громадськості та суб’єкта законодавчої ініціативи до наявної проблеми;
2. Унеможливити подальше існування даної ситуації;
3. Ініціювати якісні зміни, вдосконалити законодавство.