Безпека та маркування харчових продуктів

Безпека та інформація про склад харчових продуктів є невід’ємною складовою охорони здоров’я. Вирішення питання захворюваності потребує дієвих змін з метою запобіганню хворобам, які можуть бути викликані харчовими продуктами. Значна кількість українців хворіє через приховування чи завуальовування складових харчових продуктів – фактично ми не завжди знаємо справжній склад продукту, що є порушенням наших прав як споживачів.

Вирішення цього питання не потребує значних коштів та часу, але матиме визначальний вплив на здоров’я всього населення України. Здоров'я населення – це питання національної безпеки.

БЕЗПЕКА

1. Зважаючи, що постанову Кабінету Міністрів України № 12 від 4 січня 1999 р. було скасовано у 2015 році, а Наказ МОЗ України № 222 від 23.07.96 «Про затвердження Санітарних правил і норм по застосуванню харчових добавок» є чи не єдиним чинним нормативним актом, який регулює питання використання харчових добавок, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» прошу внести зміни до нього та інших актів, усунути всі невідповідності, відповідно до вимог Regulation (EC) No 1333/2008, Commission Regulation (EU) No 1129/2011, Commission Regulation (EU) No 231/2012, які більш деталізовано описують заборони, обмеження використання харчових добавок.

2. Пропоную більш жорстко віднестися до обмеження та заборон використання харчових добавок, зважаючи, що ряд із них мають канцерогенну дію і є шкідливими для здоров’я (враховуючи високу захворюваність громадян України на серцево-судинні та онкологічні захворювання), тому пропоную:

- заборонити/обмежити використання в Україні усіх харчових добавок, використання яких обмежено (або заборонено) не лише на рівні ЄС (регламентами та директивами), а й на рівні нормативних актів окремих країн-членів, країн Європейської економічної зони (ЄЕЗ), країн Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), Великої Британії, США, Канади, Австралії та Японії.

Прийняття такого рішення є необхідним, адже ряд харчових добавок використання, яких в Україні є дозволеним в багатьох країнах є забороненим або обмеженими, а їх шкідливість доведена практично і науково рядом дослідів. Українська ситуація потребує дієвих рішень і нормативної бази більш жорсткої ніж у наведених вище країнах, а не лише періодичних перевірок Держпродспоживслужбою.

3. У разі наявності певних застережень Scientific Committee on Food (SCF), European Food Safety Authority (EFSA) або Joint FAO/WHO Expert Committee on Food Additives щодо харчових добавок, їх має бути враховано в нормативних актах України.

4. Ввести повну заборону на використання гідрогенізованих жирів (не просто пальмової олії, а саме трансжирів, трансізомерів – вони утворюються не лише при використанні “пальми”).

5. Прошу Президента України, МОЗ України, Мінагрополітики України, МІП України провести інформаційну кампанію стосовно безпечності харчових продуктів. Прошу розмістити на урядових сайтах графічну та текстову інформацію стосовно харчових добавок доступною мовою та підвищити вимоги щодо безпечності харчових продуктів.

БЕЗПЕКА+МАРКУВАННЯ

Змін потребує “Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів”.

Досить часто виробники вводять в оману покупців пишучи на маркуванні фрази:
“ароматизатор” (без вказання коду, назви), “ідентичний натуральному”, “наприклад, ароматизатор Вишня” (не зрозуміло, що саме використано), просто назву “наприклад, Карагенан” (усі бабусі зрозуміють?), вказано лише код “наприклад, Е-102” (споживачі не знають всіх кодів, а тому більш доцільно, щоб інформація була повною), “рослинний жир” або “жир кондитерський” (не вказано жир якої рослини, у якому вигляді та % жирності), “сіль” (сіль буває різна: кухонна кам’яна, Екстра, йодована тощо), “молоко” (не вказано, яке молоко і в якому вигляді, а варіантів може бути безліч – і коров’яче, і козяче, пастеризоване, ультрапастеризоване, топлене, згущене тощо, а також різної жирності), “еквівалент какао масла (масло Ши)”, “олія” (це можуть бути сотні варіантів, що вводить в оману споживача), “може містити горіхи” (що означає може? продукт або має містити конкретні горіхи, або не має), навіть “вода” (зазначення просто слова вода не несе повної інформації. Виникає питання – яка? Питна, дистильована, мінеральна тощо) і т.д. Такі не дописи (не повноту) маркування можна зустріти в більшості харчових продуктів, у т.ч. в міжнародних торговельних марок.

Тому доцільно встановити чіткі вимоги до маркування харчових добавок та інших на упаковках, а саме:

1) обов’язковість приставки “натуральний” або “штучний” для харчових добавок, прибрати варіант “ідентичний натуральному”, як такий, що вводить в оману споживача.

2) обов’язковість вказування типу харчової добавки (ароматизатори, емульгатори, стабілізатори, барвники, підсилювачі смаку, стабілізатори, підсолоджувачі, антиоксиданти тощо);

3) обов’язковість вказування в дужках кодового ідентифікатора харчової добавки (Е-…);

4) обов’язковість вказування форми складника (натуральному вигляді, стверділому тощо);

5) обов’язковість вказування рослини/тварини, складники якої використані в продукті;

6) обов’язковість вказування жирності (для молока, жирів, олій, що входять в продукт тощо);

7) посилити вимоги до вказування частки (%) основної складової продукту.
Встановити чіткі графічні позначки для харчових продуктів стосовно можливості споживання особами із діабетом, непереносимістю глютену або лактози.
У разі введення таких вимог до маркування споживачі будуть більш захищеними й матимуть можливість більш обдумано обирати товари.

Маю надію, що надані мною пропозиції будуть враховані в повному обсязі, адже вони матимуть позитивний вплив на здоров’я українців та даватимуть їм повну інформацію для вибору товарів. Завчасно дякую!