Змінити ганебний порядок будівництва житла для військовослужбовців як такий, що не вирішує проблеми забезпечення військовослужбовців житлом, містить корупційні ризики, культивує бізнес на крові, спричиняє неефективне витрачання державних ресурсів, а на практиці провокує соціальні конфлікти

Порядок організації будівництва житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, членів їх сімей (надалі "Порядок") визначається постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. № 481. Дана постанова була прийнята ще за уряду Азарова і містить суттєві недоліки суть яких буде наведено нижче.

У першу чергу всі, хто підписують петицію, хочуть відповідально заявити, що розуміють важливість забезпечення житлом військовослужбовців, ветеранів АТО в умовах війни з агресором. На даний момент створено десятки петицій, які тим чи іншим чином критикують "Порядок", вказують на катастрофічну ситацію з забезпеченням військовослужбовців житлом. З іншого боку, відсутня комплексна, економічно обґрунтована програма подолання даної проблеми, яка б вирішила наступні недоліки поточного підходу:

1. "Порядок" не вирішує проблеми забезпечення військовослужбовців житлом. Тільки цього одного аргументу достатньо щоб переглянути його. Черга на житло впродовж останніх кількох років коливається у межах 45000. Враховуючи найбільш оптимістичні показники будівництва житла, для того, щоб подолати проблему знадобиться 50 років, тобто дехто з цих людей просто не доживе. Причиною такого стану справ є не стільки відсутність ресурсів і можливостей, скільки неефективність і корупційність "Порядку".
2. Ідея здійснювати будівництво житла не державними коштами, а спільним будівництвом (приватні будівельні компанії + державна служба, для якої будується житло) є в загальному правильною в умовах ринкової економіки. Проте в українських реаліях недосконалість законодавства вносить корупційні ризики в такий підхід. "Порядок" визначає застарілий спосіб проведення конкурсу. В умовах, коли системи типу Prozorro довели свою ефективність і зекономили мільярди державних коштів, конкурс на спільне будівництво житла для військовослужбовців проводиться старими недосконалими методами, які не захищені від недобросовісної конкуренції між забудівниками. "Порядок" також не визначає чітких критеріїв щодо вибору переможців, що залишає місце для підкилимних домовленостей між організатором конкурсу та учасниками.
3. В умовах війни будівництво житла для військовослужбовців не може перетворюватись на бізнес. Навіть за умови спільного будівництва із залученням приватних будівельних компаній, держава повинна гарантувати законність будівництва, ефективність використання ресурсів, а також дотримання принципу соціальної відповідальності виконавця. Натомість приватні фірми використовують "Порядок" для наживи. Проекти будівництва соціального житла перетворюються на бізнес-проекти будівництва елітного житла на продаж. Зазвичай збудованого з порушенням будівельних та санітарних норм. Самі військовослужбовці отримують мізер - найгірші, часто проблемні квартири.
4. Перетворення будівництва соціального житла на бізнес-проекти призводить до неефективного використання ресурсів, а саме – землі. Маючи в розпорядженні ділянку, на якій можна збудувати житло для 100–200 сімей, державні служби отримують 10–15 найгірших квартир. Така ситуація прямо випливає з "Порядку", який, з одного боку, не визначає конкретних критеріїв і вимог, а тільки окреслює важливість "вижати" з ділянки по максимуму, а з іншого боку, не надає ефективного інструменту для проведення прозорого конкурсу.
5. Зважаючи на шалений дефіцит землі для будівництва житла, а також на те, що будівництво житла для військовослужбовців перетворено на бізнес на крові, на практиці "Порядок" стає причиною соціальних конфліктів. Часто скалається ситуація коли для будівництва виділяють спірні ділянки, проекти будинків змінюються по кілька разів для того, щоб "вижати" по максимуму. Громади мікрорайонів, в яких намагаються "втулити" будинки для військовослужбовців відстоюють свої права на останні клаптики зелених зон. При цьому виходить конфлікт між громадою, бізнесом і державною службою, яка повинна захищати людей, а натомість відстоює комерційні інтереси забудовника. Хорошим прикладом може бути ділянка 2610100000:01:007:0056, де жителі Івано-Франківська відстоюють право на зелену зону в уже й так забудованому вздовж і впоперек мікрорайоні. Призначення цієї ділянки дивним чином змінилось без відома жителів мікрорайону, забудівник намагається збудувати житло більше, ніж було передбачено, і вже продає квартири на спірній ділянці. При цьому СБУ (служба, для якої будується житло) використовується для прикриття незаконного будівництва. Таких історій сотні по країні.

Беручи до уваги вказані недоліки вимагаємо:
1. Припинити дію "Порядку".
2. Внести до Верховної Ради України новий законопроект щодо забезпечення військовослужбовців житлом.
3. Дати вказівку Кабінету Міністрів України розробити альтернативний підхід до будівництва житла для військовослужбовців. 
4. Дати вказівку органам правопорядку з належною відповідальністю втручатись у існуючі конфлікти з метою усунення випадків шахрайства, яке виникло за час дії "Порядку".

Альтернативою існуючому підходу може бути:
1. Введення додаткового податку при купівлі житла громадянами. Вилучені гроші можна направити на будівництво житла військовослужбовцям.
2. Обов'язкова вимога при будівництві нового будинку - виділити 1 квартиру для військовослужбовців. В умовах війни таке втручання держави у комерційну діяльність може бути виправданим.