Збір підписів громадян на підтримку електронної петиції здійснювався через веб-сайт громадської організації «РеСінк»:

https://rethink.com.ua/uk/petitions/paket-ne-potriben

Петиція набрала 25312 голосів

№22/045758-еп

Щодо обмеження імпорту, виробництва та обігу тонких поліетиленових пакетів в Україні

Автор (ініціатор): громадська організація «РеСінк»
Дата оприлюднення: 05 липня 2018
Дата відповіді : 19 липня 2018
Відповідь Президента України на електронну петицію № 22/045758-еп «Петиція до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерства екології та природних pecypciв України щодо обмеження імпорту, виробництва та обігу тонких поліетиленових пакетів в Україні», розміщену на офіційному веб-сайті громадської організації «PeCiнк» 03.04.2018

Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 231 Закону України «Про звернення громадян» на веб-сайті громадської організації «PeCiнк» була розміщена електронна петиція «Петиція до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерства екології та природних pecypciв України щодо обмеження імпорту, виробництва та обігу тонких поліетиленових пакетів в Україні». Вказана петиція з’явилась 3 квітня 2018 року та за три місяці з дня оприлюднення її підтримали 25 312 громадян.
Дякую за активну громадянську позицію та привернення уваги суспільства до питання, яке є актуальним і потребує урегулювання.
В Україні законодавчо не обмежено використання полімерних пакувальних пакетів, а низька вартість i доступність створює переваги перед іншими пакувальними продуктами. Масове використання полімерних пакувальних пакетів довготривалого розкладу загострює проблему забруднення навколишнього середовища та стану благоустрою території, спричиняє засмічення вулиць, зелених та прибережних зон, систем водовідведення, водойм та морських акваторій, створює небезпеку виникнення аварійних ситуацій, знищення представників тваринного світу.
При цьому необхідно зазначити, що в країнах ЄС, як і в інших країнах світу, вживаються заходи, у тому числі на законодавчому рівні, спрямовані на скорочення використання полімерних пакувальних пакетів.
В Україні регулювання відносин, пов'язаних з утворенням, збиранням і заготівлею, сортуванням, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, здійснюється відповідно до Закону України «Про відходи».
Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони, передбачено приведення у відповідність з європейським законодавством законодавства України у сфері поводження з відходами, зокрема імплементацію Директиви 94/62/ЄС «Про упаковку і відходи від упаковки», якою, серед іншого, передбачено обмежити щорічне споживання легких пластикових пакетів на одну особу та встановити заборону на розповсюдження легких пластикових пакетів на безкоштовній основі в місцях продажу (при цьому така заборона не стосується надлегких пластикових пакетів).
Водночас відповідно до Стратегії розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 844-р) відповідальними за розроблення проектів нормативно-правових актів щодо внесення змін до чинних та прийняття нових технічних регламентів, що відповідають актам законодавства ЄЄ стосовно упаковки та відходів упаковки, визначено Міністерство екології та природних ресурсів України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Ураховуючи зазначене, проблема щодо обмеження використання поліетиленових пакетів повинна вирішуватися в контексті реформування галузі поводження з відходами та реалізації стратегічних документів, яке здійснюється Урядом України на виконання завдань щодо забезпечення проведення політики у сфері охорони здоров’я, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, визначених Конституцією України та Законом України «Про Кабінет Міністрів України».
У зв’язку з цим я звернувся до Прем’єр-міністра України В.Б.Гройсмана з проханням забезпечити ґрунтовне опрацювання цієї петиції, вжити заходів, спрямованих на комплексне вирішення порушеного питання, створення дієвих механізмів високого рівня захисту навколишнього природного середовища та здоров'я населення з урахуванням світового, зокрема європейського, досвіду, міжнародних зобов’язань України.

З повагою
П.ПОРОШЕНКО
Середня тривалість життя одного пакету становить близько 100 років, хоча використовуємо ми його лише 20 хвилин. Більшість пакетів потрапляють на сміттєзвалища або розносяться вітром по території країни, так як рівень їх переробки становить менше 1 %. Від пакетів щороку помирає близько 1 млн. птахів та 100 тис. тварин. Також вони становлять загрозу людському здоров’ю, так як їх частки можуть потрапляти у харчі та воду. При цьому, для виробництва пакетів використовують невідновлювані ресурси – 35 л нафти на 1000 пакетів.
Щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, в той час як у ЄС цей показник наближається в середньому до 90 пакетів.
Багато країн повністю відмовилися від пакетів через вищезгадані причини, а також через те, що вони призводять до забивання каналізаційних мереж міст та погіршують туристичну привабливість регіонів. Деякі країни ввели податок на поліетиленові пакети аби зробити альтернативи більш конкурентоспроможними. В Україні не відбувається нічого.
В світі тотального споживання ми рідко замислюємося про цю проблему, та її масштаби є вражаючими.
Ще більша загроза - так звані оксо-розкладні пакети. Оксо-розкладні пластики позиціонуються на ринку як такі, що можуть вирішити проблему утворення сміття завдяки їх біорозкладанню – це маркетингове твердження призводить до плутанини серед споживачів і фактично погіршує ситуацію з утворенням відходів. Оксо-розкладні пакети просто фрагментуються на дрібні частки, включаючи мікропластик, що несе ризик для довкілля, тварин та людей.
Переробники заявляють, що наявність оксо-розкладних пластиків у складі вторсировини значно погіршує якість та цінність вторинного пластику, та радять відмовитись від використання таких пластиків. Також вони зазначають, що оксо-розкладний пластик не може бути ідентифікований будь якою існуючою технологією і не може бути відсортований від звичайного пластику. Домішки для розкладання погіршують якість матеріалу переробки з кожним новим циклом. Тим не менш, ця інформація майже не доноситься до споживачів, а багато українських торговельних мереж позиціонують такі пакети як безпечну для довкілля альтернативу.
В зв'язку з вищепереліченим, звертаємося до органів законодавчої та виконавчої влади з вимогою внести зміни до законодавства з метою:
1) Заборони безкоштовного розповсюдження поліетиленових пакетів у місцях продажу товарів;
2) Заборони продажу, виготовлення та імпорту пакетів з товщиною стінки менше 15 мкм на першому етапі (з поступовим збільшенням товщини стінки на наступних етапах);
3) Повної заборони продажу, розповсюдження, виготовлення та імпорту оксо- та оксо-біорозкладних пакетів;
4) Створення умов на ринку для появи альтернатив поліетиленовим пакетам, а саме паперових пакетів, багаторазових сумок, біопакетів рослинного походження.
Збір підписів громадян на підтримку електронної петиції здійснювався через веб-сайт громадської організації «РеСінк»
25312
голосів з 25000
необхідних
Успішно підтримано
Збір підписів завершено