№22/004592-еп

Запровадження на національному рівні спеціального юридичного механізму перегляду вироків у кримінальних справах, в яких особи були засуджені без належної доказової бази і досі відбувають покарання

Автор (ініціатор): Панасенко Тетяна Володимирівна
Дата оприлюднення: 08 вересня 2015
З несправедливістю або співпрацюють, або борються
Альбер Камю

Шановний пане Президенте України!

Суспільство вирішилося боротися з несправедливістю. Одна з цінностей, яку люди відстоювали на Майдані, – незалежний та справедливий суд. Суди своєю діяльністю нівелювали цю цінність.
Протягом тривалого часу правозахисники наполягають на необхідності перегляду остаточних вироків у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких обвинувачення ґрунтувалося на зізнаннях, отриманих внаслідок катувань, порушення права на відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів тощо. Прикладами таких рішень є вироки, ухвалені в справах, на які наголошується у Доповіді правозахисних організацій: Права людини в Україні-2013р. як такі, що викликають розумний сумнів щодо їх справедливості.
Причини порушення права особи на правосудний вирок були різними – це обвинувальний ухил суду, переслідування осіб з політичних, економічних чи інших мотивів, гонитва за показниками з боку представників правоохоронних органів.
Для таких справ є характерною спільна риса – обвинувачення ґрунтується на показаннях обвинуваченого, співобвинуваченого, свідка отриманих під час катувань, нелюдського поводження чи психологічного тиску органів слідства, від яких такі особи в суді відмовилися. Вироки побудовані на припущеннях, не зважаючи на те, що це є не лише порушенням КПК, але й Конституції України. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні.
Сприятливим підґрунтям для несправедливого засудження осіб донедавна слугували положення Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року, що мав обвинувальне спрямування й не містив достатніх гарантій від несправедливого засудження осіб. Останні роки чинності Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року частка виправдувальних вироків коливалася в межах 0,2 – 0,3% від загальної кількості вироків, хоча в світі цей показник є значно вищим. Національна судова система на чолі з Верховним Судом не лише не виправляла ці помилки, а й своєю діяльністю заохочувала до свідомого їх допущення. Механізм перегляду за нововиявленими обставинами є неефективним, оскільки суди у цій процедурі не дають можливість посилатися на обставини, які були очевидними під час судового розгляду.
Єдиним виходом з такої ситуації для незаконно засуджених було звернення до Європейського суду з прав людини – і в багатьох справах воно давало результати. Однак багато засуджених осіб, будучи позбавленими доступу до правової допомоги, не знали про таку можливість і пропустили строк звернення до Європейського суду з прав людини, втративши шанси на розгляд. Іншого дієвого механізму перегляду остаточних вироків щодо осіб, засуджених на підставі сфальсифікованих доказів, з грубим порушенням права на захист фактично немає. Тому вкрай необхідним є запровадження такого механізму як надзвичайного порядку перегляду, що матиме принаймні тимчасовий характер для виправлення помилкових, несправедливих, незаконних чи свавільних вироків, ухвалених за попереднім КПК.
Запровадження механізму перегляду вироків у кримінальних справах, за якими особи були свавільно засуджені без належної доказової бази, передбачено пунктом 5.9 розділу IV «Судова реформа» Угоди про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна».
Ураховуючи наведене, звертаємося до Вас, Президенте України, як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, з проханням ініціювати запровадження на національному рівні спеціального юридичного механізму перегляду вироків у кримінальних справах, в яких особи були засуджені без належної доказової бази і досі відбувають покарання, – для забезпечення таким особам права на правосудний вирок та віднов
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Таран Олег Володимирович
04 грудня 2015
2.
Захарова Олена Олександрівна
03 грудня 2015
3.
Петренко Виталий Александрович
02 грудня 2015
4.
Павліяненко Максим Вікторович
01 грудня 2015
5.
Самченко Андрій Петрович
01 грудня 2015
6.
Леоненко Едуард Анатолійович
29 листопада 2015
7.
Прудкий Олександр Михайлович
28 листопада 2015
8.
Шиш Вадим Iванович
26 листопада 2015
9.
Овчаренко Катерина Юріївна
26 листопада 2015
10.
Вербицький Любомир Ярославович
22 листопада 2015
11.
Мазуренко Олексій Миколайович
21 листопада 2015
12.
Дубенко Володимир Миколайович
21 листопада 2015
13.
Міхневич Вадим Євгенійович
20 листопада 2015
14.
Харламов Юрій Аркадійович
20 листопада 2015
15.
Коковський Роман Мирославович
18 листопада 2015
16.
Черниш Павло Миколайович
03 листопада 2015
17.
Прокопенко Олександр Георгійович
03 листопада 2015
18.
Воронцова Татьяна Терентьевна
02 листопада 2015
19.
Natalia Novodomskaja
02 листопада 2015
20.
Muroto
02 листопада 2015
21.
Фененко Валентина Вікторівна
02 листопада 2015
22.
Максименко Віктор Броніславович
30 жовтня 2015
23.
Сторчай Олена Миколаївна
30 жовтня 2015
24.
Смельчак
30 жовтня 2015
25.
Масловский Алексей Борисович
30 жовтня 2015
26.
Бороздин Андрей Николаевич
30 жовтня 2015
27.
Дубинин Александр Васильевич
30 жовтня 2015
28.
Гуменний Андрій Володимирович
30 жовтня 2015
29.
Дмитро Євгенович Ісаков
30 жовтня 2015
30.
Борецька Лариса Іванівна
30 жовтня 2015
1423
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено