"Евтаназія - практика припинення (або скорочення) лікарем життя людини, яка страждає невиліковним захворюванням, відчуває нестерпні страждання, коли хвороба бере своє, на задоволення прохання хворого в безболісній або мінімально болісній формі з метою припинення страждань. Іншими словами, евтаназія - це добровільний крок в обійми смерті, та варто зауважити, що вона не є самогубством."
Ваше життя - ваш вибір. Моя пропозиція в тому, щоб давати людям, що беззаперечно страждають можливість знайти спокій не кримінально, не примусово, а добровільно.
Онкохворі, що не підлягають ремісії, хворі в агонії, люди похилого віку, ставлення до яких в будинках для літніх людей, м'яко кажучи незадовільне! Вони мають право спокійно відійти. "Лікарі також можуть допомогти померти дієздатній дорослій людині, що страждає від невиліковної мученицької хвороби"
Багато грошей йде на те, щоб підтримувати життєдіяльність, не життя, а саме життєдіяльність хворих, що вже самі бажають смерті. Існує ще такий вид евтаназії як соціальна евтаназія, у якій рішення позбавити когось життя залежить від суспільства, яке виходить з міркувань, що кошти, необхідні для лікування безнадійно хворих дорогими препаратами, внаслідок їх евтаназії будуть збережені для лікування тих хворих, які після одужання зможуть повернутися до нормальної робочої діяльності. Але це не ні в якому разі не примусово. Потрібно зрозуміти що важливо для самої людини.
Кожен має право на смерть, і якщо вже людина вирішила, то зробити це не кримінальним суїцидом, а по-людськи.
Також я розумію, що наша система, шкода, наскрізь корумпована. Тому не дивно що деякі нелюди захочуть скористатися можливістю "позбавитись" від "улюблених" родичів, ворогів. Також це чудовий ґрунт для махінацій з майном тощо.
Дуже важливо створити абсолютно новий орган, залучити більш розвинених колег з інших країн, що практикують подібне рішення. Різні спеціалісти, перевірки, незалежне оцінювання, комісії...
Це новий крок для покращення загального рівня нашої країни, те, про що важливо говорити.