Вимагаємо: Надати і закріпити у законодавстві право студентів аспірантури / аспірантів денної форми навчання на усі студентські пільги за картками студентів аспірантури (PhD student card), які є документом, що засвідчує правовий і соціальний статус особи на період навчання в аспірантурі за державним замовленням, незалежно від віку, до моменту завершення програми аспірантури; тобто на увесь чотирирічний термін навчання в аспірантурі.
Аргументація:
1.Стипендії аспірантів. Хоча вони і вищі, з урахуванням сучасних вимог до підготовки дисертації на самі лише публікації і плату за конференції витрачається чи не половина коштів (особливо це стосується тих, що входять в наукометричні бази Scopus / WEB of Science). Рівень купівельної спроможності зводить щомісячний бюджет українського аспіранта денної форми навчання до мінімуму, в який ледве можна помістити хоча б базове харчування, житло і проїзд; тарифи за останнє лише у минулому кварталі зросли удвічі у столиці.
2.Соціальний статус аспірантів. Нажаль в українській мові не маркується статус аспіранта-студента, який є самоочевидний у англійській (PhD Student). Так, аспірант може працювати; так, у нього є трудова книжка, але на період до захисту дисертаційного дослідження наукового ступеню він не має, а відповідно не може розраховувати на повноцінну оплату праці за спеціальністю. Дозволених 0.5 ставки при денній аспірантурі не забезпечують необхідними фінансами, а часто більше відволікають від основного обов’язку – навчання і успішного провадження та захисту дисертаційного дослідження.
3.Євроінтеграція. Чому в ЄС аспіранти – це студенти і вони мають документи, які підтверджують цей статус, а в Україні нам пропонують якийсь папірець із відповідного відділу Аспірантури? Нам, аспірантам, принизливо і далі погоджуватись із радянським розумінням поняття «аспірант». Наші колеги в ЄС, мають рівні права зі студентами, і це не може не впливати на модель стосунків ВИКЛАДАЧ/Т’ЮТОР – АСПІРАНТ. Радянський «молодший науковий працівник» - це статус соціального, академічного і правового провалля, бо з однієї сторони, ще не повноцінний науковець, а з іншої – вже і не студент, хоча усі вимоги і зобов’язання чинного законодавства щодо аспіранта сформульовано саме як для студента.
Пропонуємо:
-Надавати аспірантам денної форми навчання картку із зазначенням рівня навчання (аспірантура) та англійського дублювання «PhD Student Card»! Пізніше такі карти із індивідуальним номером можна буде використовувати для створення електронних портфоліо дослідників, нетворкінгу й інтеграції у міжнародне наукове середовище.
-Прирівняти PhD Student карти до студентських карток у частині надання пільг на усі послуги визначені законодавством чи приватними особами в категорії «СТУДЕНТ».
-Розробка єдиної інтерактивної бази даних PhD Student UA у перспективі для співпраці і комунікації молодих дослідників одне з одним та колегами за кордоном.
*Аспіранти заочної форми навчання можуть долучитись до системи і отримати власний номер реєстрації у базі даних, але картки і, відповідно, пільги вони не матимуть, оскільки перебувають на самозабезпеченні.
ПС: Я, автор цієї петиції, сам навчаюсь наразі на програмі денної аспірантури і мені принизливо кожного разу пояснювати свій статус у громадському транспорті, при реєстрації на змагання чи волонтерські ініціативи, поїздках за кордон та інших ситуаціях, де однієї картки студента аспірантури було б цілком достатньо для врегулювання як фінансових, так і суто соціальних відносин. Думаю не одному мені відомі ситуації, коли чуєш: «А ви студент? У вас же немає студенського квитка! Платіть повну вартість!» і ви напевне заплатили б, якби закинули своє навчання із стипендією, що ледве встигає за мінімальною зарплатнею, і знайшли собі роботу із гідною заробітною платнею і умовами праці.