Про створення міжнародного консорціуму із виробництва водню в Україні

Шановний пане Президент, наша держава на сьогодні перебуває у складній ситуації. Окрім безпосередньо військової загрози, нагальних політичних, соціальних проблем дедалі гостріше відчувається дефіцит сировини, ресурсів для розвитку української промисловості. Без них сподівання на залучення іноземних інвестицій можуть виявитися марними. Усвідомлюємо, що на сьогодні українська влада робить багато зусиль для покращення ситуації.
Пропонуємо звернути особливу увагу на становлення і розвиток промислових потужностей із виробництва водню в Україні.
Значна частина країн Європи і світу вживає всіх заходів для переходу на альтернативні, екологічно чисті, відновлювальні джерела енергії. Наприклад уряд КНР планує до 2030 побудувати понад 1000 автозаправочних водневих станцій, інвестуючи в це ринок біля 1,7 млрд доларів США. Перехід на водневі двигуни, поряд із розвитком електромобілів, ставиться у пріоритет урядами Південної Кореї, Японії, Федеративної Республіки Німеччина.
На сьогодні найбільшим виробником водню у світі вважається Австралія, уряд якої активно залучає французькі та японські інвестиції. До виробництва водню в цій країні залучені корпорації AGL Energy та Shell. Обсяг інвестицій вже сягає понад 500 млн доларів США,
Україна може стати найбільшим виробником водню у Європі. Для цього потрібне створення консорціуму українських, французьких, німецьких та японських підприємств і організацій. Видобуток чи виробництво водню можна здійснювати на гірничозбагачувальних, газових підприємствах, на сміттєспалювальних заводах тощо. Таке виробництво сприятиме зменшенню шкідливих викидів в атмосферу цими підприємствами, дозволить створити внутрішній ринок споживачів водню. В перспективі сприятиме зменшенню споживання бензину та дизельного палива.
Найбільш перспективним видається виробництво водню із сірководню у шельфі Чорного моря. Однак таке виробництво потребує створення виробничих потужностей, в т.ч. вітрових, припливних електростанцій, терміналу із завантаження водню в такери, терміналів зі зрідження водню тощо.
Підкреслю, що на сьогодні існуючі способи виробництва водню роблять його надто дорогим. Принаймні 1 л водню коштує як 2 л бензину, однак залучення найбільш передових технологій вже в перспективі 2-3 років дозволить досягти паритету у цінах на бензин і водень, а в перспективі 5 – ціни на виробництво водню будуть суттєво менші ніж вартість бензину. Приблизно такий термін потрібен для налагодження вітчизняного виробництва.
Створення водневої промисловості дозволить залучити іноземні інвестиції, створить нові додаткові робочі місця, дасть поштовх вітчизняній важкій промисловості, збільшить прибутки для державного бюджету України, в перспективі сприятиме покращенню екологічної ситуації в країні. Окрім того іноземні інвестори будуть зацікавлені у збереженні української державності, оскільки матимуть в ній свій матеріальний інтерес.