Звільнити з займаної посади директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника

В 2018 році минуло 3 роки з моменту запуску роботи Національного антикорупційного бюро України. Українське суспільство сьогодні категорично незадоволене роботою НАБУ і його директора Артема Ситника. Про це свідчать чисельні публікації в пресі та мітинги під НАБУ, де громадяни висловлюють основні претензії до роботи новоствореного антикорупційного відомства. 26 та 27 вересня 2018 року масштабні мітинги пройшли під адміністративною будівлею НАБУ та Посольством США в Україні, де люди вимагали публічного звіту директора НАБУ та покращення ефективності роботи антикорупційного відомства, через заміну його керівництва в особі Артема Ситника.

Першою і основною претензією українців до директора НАБУ Артема Ситника є відсутність реальних результатів роботи відомства, на яке не лише покладене надважливе завдання боротьби з топ-корупцією в України, а якому ще й надано широкі повноваження і великі фінансові можливості для його реалізації і втілення в життя. 19 вересня 2018 року директор НАБУ Артем Ситник не прибув на засідання Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції, де його чекали десятки телекамер, народні депутати та представники громадськості. Замість себе, Артем Ситник надіслав кольоровий і, безумовно, недешевий звіт про діяльність НАБУ, який більше виглядає як рекламний буклет самого Артема Ситника як кандидата в Президенти чи швидше якоїсь епатажної публічної персони. Після виваженого аналізу цього документу було встановлено, що в ньому НАБУ неодноразово присвоює собі чужі здобутки та успішні реалізації інших правоохоронних органів в плані боротьби з корупцією. З 36 справ, реалізацією яких похвалився директор НАБУ, 15 є наслідком кропіткої роботи підрозділів Служби безпеки України і 3 - результатом напрацювань Національної поліції України. За останній час жодного посадовця не було затримано безпосередньо з хабарем. Виникає логічне запитання: за що ми, громадяни України, платимо такі великі гроші? Точно не для того, щоб директор НАБУ витрачав їх недешеву поліграфічну продукцію заради самопіару.
Другою претензією до директора НАБУ Артема Ситника є розпалювання ворожнечі між українськими правоохоронними органами. Сутички між правоохоронцями, від яких страждає, в першу чергу, імідж всієї правоохоронної системи країни є неприпустимими.

Третьою підставою для звільнення Артема Ситника з посади директора НАБУ є непрофесійна і недолуга організація набору особового складу НАБУ. Адже, частина співробітників НАБУ була набрана з повним порушенням вимог Закону щодо прийняття на роботу державних службовців. На роботу до НАБУ було прийнято осіб, які самі є носіями підвищених ризиків щодо можливості вчинення корупційних дій, а також дій, спрямованих на розвал роботи антикорупційного відомства. Це і колишня громадянка Російської Федерації, Катерина Везелева-Борисова, щодо якої було складено протокол про корупцію, і колишній особистий охоронець олігарха часів Януковича, Курченка, Володимир Гончар, і колишні співробітники Луганської та Донецької прокуратур, яких правоохоронці затримують в стані наркотичного сп’яніння та з наркотиками на руках як от старшого детектива НАБУ Антона Бондаренко-Бабуля, і колишній співробітник Олесіївської виправної колонії, старший детектив Сергій Яндюк, щодо якого відкрито кримінальне провадження за статтями «Службове підроблення», «Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу» та «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності». І так далі.

Введення в оману українського суспільства та закордонних партнерів є теж важливою підставою для його звільнення з посади. Так, через звіт НАБУ Артем Ситник повідомив, що:
- в січні 2018 року детективи НАБУ повідомили про підозру посадовцям ТОВ «Енергія-Новий Розділ», ТОВ «Енергія-Новояворівськ» та ТОВ «Енергія» (збитки державі понад 1,4 млрд. грн). Однак, директор НАБУ Артем Ситник забув поінформувати суспільство та парламентарів про те, що це стало можливим лише завдяки матеріалам Головного управління контррозвідувального захисту в сфері економіки Служби безпеки України;
- в січні 2018 року детективи НАБУ повідомили про підозру екс-директору компанії «Zealand Holdings Inc.» та екс-президенту ПрАТ «Сі Трайдент» (збитки державі 219 млн. грн). Однак, і тут директор НАБУ Артем Ситник забув поінформувати суспільство та парламентарів про те, що це стало можливим лише завдяки матеріалам Головного управління по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України;
- в січні 2018 року НАБУ відрапортувала про завершення розслідування фактів вимагання 30 тисяч доларів США суддею з м. Дніпра (за матеріалами Головного управління по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю СБ України) та 75 тисяч гривень суддею з Харкова (за матеріалами Головного відділу по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю УСБУ в Харківській області);
- в січні 2018 року НАБУ відкрито для ознайомлення матеріали справи щодо заволодіння коштами ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», де державі було завдано збитків на суму 12,87 млн. доларів США (за матеріалами Головного управління контррозвідувального захисту в сфері економіки СБ України) і об’єднаного провадження щодо заволодіння коштами ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ДП «НАЕК «Енергоатом»», де сума завданих державі збитків становить 695 млн. грн (за матеріалами Головного управління контррозвідувального захисту в сфері економіки СБ України);
- в січні 2018 року справи двох служителів Феміди з Луганщини, один з яких отримав 5 тисяч доларів США неправомірної вигоди (за матеріалами спецпідрозділу по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю УСБУ в Луганській області), інший - не задекларував майно, а також провадження стосовно посадовця ПАТ «Державна продовольча зернова корпорація України», скеровані НАБУ до суду.
І це лише січень 2018 року. Інші місяці такі ж. Більшість «здобутків» НАБУ на папері – це реальні здобутки інших правоохоронних органів.

Виникає цілком логічне запитання: для чого було створювати новий антикорупційний орган, якщо він користується виключно плодами праці давно діючих структур?

В зв’язку за вищевикладеним, а також тим, що директор НАБУ Артем Ситник міг бути призначений на посаду з порушенням процедури проведення конкурсу, оскільки в незаконний спосіб отримав позитивний висновок Державної фіскальної служби України щодо поданої ним для участі в конкурсі фінансової декларації, просимо Президента України звільнити директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника з займаної посади в порядку ст.6 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».