Просимо не допустити збільшення оподаткування на посилки фізичних осіб, отримані з-за кордону шляхом застосування права вето Глави держави у разі прийняття відповідних законів Верховною Радою України.
05 листопада 2018 року Кабінетом Міністрів України було зареєстровано у Верховній Раді України законопроект №9260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», а 08 листопада 2018 року законопроект вже було прийнято на пленарному засіданні Верховної Ради України за основу у першому читанні. Законопроект передбачає, серед іншого, зменшення ліміту безмитного пересилання відправлень зі 150 до 100 євро на одну посилку, що негативно відіб’ється на кінцевому споживачу – простих українцях, оскільки вони будуть значно обмежені у можливості придбавати недорогі товари закордоном. Враховуючи той факт, що раніше в уряді говорили про зниження ліміту безподаткового ввезення посилок з-за кордону до 22 євро, є всі підстави вважати, що таке зменшення є лише першим кроком на шляху до 22 євро.
Натомість юридичні особи та ФОПи матимуть змогу й надалі ввозити товари на територію України в поштових відправленнях на суму до 150 Євро. Ні для кого не є секретом, що великі мережі торгівців імпортними товарами в Україні працюють через десятки тисяч створених ФОПів, котрі матимуть змогу й надалі ввозити в Україну товар без сплати ПДВ та мита, натомість фізичні особи будуть позбавлені можливості замовити собі товар в інтернет магазині за кордоном не маючи альтернативи таким товарам в Україні.
Окрім того, Міністерством фінансів України розробляється проект змін до Митного кодексу України, відповідно до яких пропонується змінити статтю 374 Митного кодексу України таким чином, що базою оподаткування для таких товарів буде не частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує ліміт, як це є зараз, а уся фактурна вартість. Для кінцевих споживачів це означає здорожчання товарів із іноземних інтернет-магазинів аж до 40%!
Наведемо прості розрахунки. Зараз, замовляючи з-за кордону товар на суму 160 євро, ви повинні сплатити 10% ввізного мита на 20% податку на додану вартість, які нараховуються на різницю між вартістю товару (160 євро) та лімітом у 150 євро. Виходить, що за товар вартістю 160 євро ви повинні заплатити 3,2 євро податків та зборів:
(160 – 150) * 10% = 1 євро (ввізне мито)
((160 – 150) + 1) * 20% = 2,2 євро (ПДВ)
1 + 2,2 = 3,2 євро
У разі прийняття механізму, який пропонує Міністерство фінансів України, у разі купівлі товару вартістю тих же 160 євро тепер треба буде заплатити 51,2 євро податків та зборів, що у 16 разів більше, ніж зараз:
160 * 10% = 16 євро (ввізне мито)
(160 + 16) * 20% = 35,2 євро (ПДВ)
16 + 35,2 = 51,2 євро
Окрім кінцевого споживача, страждатимуть також українські логістичні компанії, для яких напрямок доставки товарів з-за кордону є основним, оскільки нескладно передбачити, що кількість замовлень на доставку посилок з-за кордону знизиться у декілька разів (як, до прикладу, було в Білорусі в 2016 році), а користувачі змушені будуть користуватись іншими, в основному, нелегальними, способами переміщення товарів через кордон.
Відправлення від заробітчан/діаспори в Україну дорожчі 100 євро теж обкладатимуться ПДВ, тому може виникнути ситуація, коли за подарунок/допомогу потрібно буде заплатити ПДВ у розмірі 20% від вартості посилки.
Просимо також взяти до уваги відсутність в Україні вітчизняної легкої промисловості, девальвацію гривні та зменшення купівельної спроможності пересічного громадянина. Такий стан справ змусить людей шукати нелегальні шляхи ввезення товарів в Україну, що точно не сприятиме наповненню державного бюджету, а навпаки, розвиватиме контрабандну мережу.
Враховуючи досвід інших країн, зменшення ліміту на без ПДВешне ввезення відправлень не обов’язково спричинить приріст ПДВ та надходження до бюджету, оскільки такі заходи матимуть своїм наслідком скорочення обсягу поштових відправлень, а отже й зменшення надходжень до бюджету від операторів поштового зв’язку. Введення в дію такої ініціативи ланцюговою реакцією потягне за собою збільшення кількості працівників державного апарату, котрі змушені будуть адмініструвати весь цей процес і витрати на утримання котрих ляжуть на плечі платників податків. Як показує досвід США, Канади та Білорусі – такі ініціативи є негативними і на їх адміністрування держава витратить значно більше коштів ніж на вигоду, отриману від таких ініціатив у вигляді наповнення державного бюджету.