ПРИТЯГНЕННЯ слiдчих чи прокурорiв ДО ВIДПОВIДАЛЬНОСТI за порушення прав осіб або вимог закону

Зараз судова система (iнститут слiдчих суддiв районних / окружних судiв першої iнстанцiї i так само суддів судової палати з розгляду кримінальних справ суду апеляцiйної iнстанцiї), на яку (на яких) покладений обов'язок не допускати зловживань з боку службових чи посадових осiб правохоронних органiв пiд час досудового розслiдування, зазнає важке навантаження, у тому числi, внаслiдок безкарностi прокурорiв та слiдчих, завдяки чому з'являються новi аналогiчнi традицiйнi порушення вимог закону прокурорами та слiдчими, що призводить до ще бiльшого навантаження судiв / слiдчих суддiв / суддiв та, вiдповiдно, видаткiв бюджету держави!

Та у суспiльствi набирає оберти невдоволення безкарнiстю прокурорiв та слiдчих (службових чи посадових осiб правохоронних органiв) у зв’язку з незаконними рiшеннями, дiями чи бездіяльнiстю пiд час досудового розслiдування у кримiнальному провадженні та/або на стадiї розвитку правовiдносин.

Тому акцентую увагу на актуальнiсть необхiдностi вирiшити не лише питання підвищення правової захищеності як громадян так і суб’єктів господарювання, а в першу чергу питання забезпечення більш дієвого механізму притягнення до відповідальності посадових чи службових осіб правоохоронних органів за неналежне виконання покладених на них обов’язків, зокрема за порушення слiдчим чи прокурором прав осiб або норм закону!

В той же час, при встановленнi судом порушення слiдчим чи прокурором прав осiб або норм закону йдеться не виключно про кримінальну вiдповiдальнiсть, а i iншi види, зокрема дисцiплинарну, при тому, що при редакції частини четвертої статті 307 КПК України та частини четвертої статті 407 КПК України, що пропонуються, порушення норм закону або прав осiб вже встановлено слiдчим суддею та/або суддями апеляційної інстанції, наприклад:

Саме порушення прокурором вимог закону (ст.ст. 28 та 308 КПК України) встановлено судом, про що чiтко зазначено у резолютивнiй частинi ухвали слiдчого суддi Приморського районного суду м.Одеси вiд 02.05.2018р. (справа № 522/21121/16-к, провадження № 1-кс/522/20426/16) про роз’яснення вказаного судового рiшення вiд 20.12.2016р., а саме:

«… встановлено невикнонання прокурором Одеської області ... вимог ст.ст. 28, 308 КПК України.».

Або, наприклад, порушення прокурором вимог закону (ст.214 КПК України) встановлено судом, про що чiтко зазначено у резолютивнiй частинi ухвали слiдчого суддi Приморського районного суду м.Одеси вiд 11.04.2018р.(справа № 522/14999/17, провадження № 1-кс/522/15144/17) про роз’яснення вказаного судового рiшення (ухвали вiд 22.08.2017р., справа № 522/14999/17, провадження № 1-кс/522/15144/17), а саме:

«…встановлено порушення вимог ч.1, ч.4 ст.214 КПК України, зазначені норми закону не були виконані заступником начальника відділу прокуратури Одеської області прокурором ...».

Або, наприклад, порушення слiдчим вимог закону (ст.ст. 93 та 110 КПК України) встановлено судом, про що доволi чiтко зазначено у мотивувальний частинi судового рiшення – ухвали слiдчого суддi Приморського районного суду м.Одеси вiд 18.05.2018р. (справа № 522/7367/18, провадження № 1-кс/522/8105/18), а саме:

«… рiшення про закриття кримінального провадження було прийнято сiдчим … без проведения належної перевiрки всiх фактiв та обставни вчиненного та з порушенням вимог дiючого кримiнально - процесуального закондавства.
…
Проте, в постановi слiдчого про закриття кримiнального провадження вiд 04.04.2018 року, слiдчий, в порушення ст..93 КПК України, проаналiзував зiбранi ним у кримiнальному провадженнi докази, якi вказують на вiдсутнiсть подiї кримiнального правопорушення в дiях прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ...
…
Крiм того, резолютивна частина постанови вiд 04.04.2018р. про закриття кримінального провадження ... не вiдповiдає вимогам п.3 ч. 5 ст. 110 КПК України…».

Або, нвприклад, порушення прокурором вимог закону встановлено судом, про що чiтко зазначено у мотивувальнiй частинi ухвали слiдчого суддi Приморського районного суду м.Одеси вiд 24.05.2018р., справа № 522/8169/18, провадження № 1-кс/522/8735/18, а саме:

«… встановлено, що лист заступника прокуратури Одеської області ... від 02.05.2018 р. має інформаційний характер щодо відмови у задоволенні вимог заявників, однак не містить в собі відомостей щодо прийняття прокурором процесуального рішення за результатами розгляду скарги заявників про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 11.04.2018р., що не відповідає вимогам чинного законодавства.».

Або 22 червня 2018 року ухвалою слiдчого суддi Приморського районного суду м.Одеси було задоволено вiдповiдну скаргу до суду, при цьому порушення прокурором вимог закону встановлено судом, про що чiтко зазначено у мотивувальнiй частинi ухвали слiдчого суддi Приморського районного суду м.Одеси вiд 22.06.2018р., справа № 522/9772/18, провадження № 1-кс/522/10070/18, а саме:

«… начальником управлiння прокуратури Одеської області ... не були виконанi вимоги ст.214 КПК України…».

Або, наприклад, порушення слiдчим вимог закону (ст.110 КПК України) встановлено судом, про що доволi чiтко зазначено у мотивувальний частинi судового рiшення – ухвали слiдчого суддi Приморського районного суду м.Одеси вiд 25.07.2018р. (справа № 522/9839/18, провадження № 1-кс/522/9080/18), а саме:

«В порушення вимог ст.110 КПК України, слiдчий у постановi про закриття кримінального провадження належним чином не обгрунтував свої висновки, не навiв положення закону…».

Або, наприклад, порушення прокурором вимог закону (ст.214 КПК України) встановлено судом, про що чiтко зазначено у резолютивнiй частинi ухвали слiдчого суддi Приморського районного суду м.Одеси вiд 29.01.2018р. (справа № 522/188/18, провадження № 1-кс/522/93/18) про роз’яснення вказаного судового рiшення (ухвали вiд 09.01.2018р. (справа № 522/188/18, провадження № 1-кс/522/93/18)), а саме:

«Зазначеною ухвалою, при розглядi заяви … вiд 02.01.2018 року поданої до прокурора Одеської областi ... встановлено порушення уповноваженою особою -прокурором вiддiлу прокуратури Одеської області ... вимог ст. 214 КПК України.».

Або 24 квiтня 2018 року судом (ухвала слiдчого суддi Приморського районного суду м.Одеси справа №522/13749/17, провадження №1-в/522/38/18) встановлена невiдповiднiсть постанови прокурора вимогам КПК України, що повинно слугувати пiдставою для її скасування, про що чiтко зазначено у резолютивнiй частинi вказаного судового рiшення, а саме:

«Встановлено невiдповiднiсть постанови старшого прокурора Приморської прокуратури м.Одеси ... вiд 22.10.2015 року вимогам ст.ст. 110 та 220 КПК України, що слугує пiдставою для її скасування».

Тобто навiть у останньому прикладi йдеться саме про порушення норм закону прокурором!

Тобто наведеними прикладами зазначено, що порушення слiдчим або прокурором вимог закону встановлено судом, тобто у даних конкретних ухвалах слідчих суддів, якi прийнятi відповідно до пунктів 1–3 частини другої статті 307 Кодексу, йдеться саме про порушення!

З огляду на усе зазначене, у тому числi, що у даному випадку саме порушення прав осіб або вимог закону встановлено слiдчим суддею та/або суддями апеляційної інстанції, тому пропоную для забезпечення більш дієвого механізму притягнення до відповідальності посадових чи службових осіб правоохоронних органів за неналежне виконання покладених на них обов’язків, а саме:

у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013р., № 9–13, ст.88):

у статті 307:

доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:

«4. Ухвала слідчого судді, прийнята відповідно до пунктів 1–3 частини другої цієї статті, не пізніш як через три дні з дня набрання нею законної сили надсилається керівникові органу, службовою, посадовою особою якого є слідчий, прокурор, для організації проведення службового розслідування та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності за порушення прав осіб або вимог закону.»

Та з огляду на повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги (ст.407 КПК України) та того, що апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції (ст.405 КПК України), апеляцiйнi суди у повнiй вiдповiдностi з законом приймають законнi рiшення на стадiї досудового слiдства, так, наприклад, колегiєю суддiв судової палати по кримiнальним справам апеляційного суду Одеської області (ухвала вiд 15.11.2017р., номер провадження: 11-сс/785/1799/17, номер справи місцевого суду: 520/11660/17) була скасована незаконна ухвала слiдчого суддi Київського районного суду м.Одеси від 30.10.2017р., справа № 520/11660/17, провадження № 1-кс/520/2690/17 i постановлена нава ухвала, якою зобов’язано за вiдповiдною заявою внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тобто у даному конкретному прикладi ухвала суддiв апеляційної інстанції прийнята відповідно до пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України i пункту 3 частини другої статті 307 КПК України.

В той же час, якщо буде ухвалено аналогiчне судове рiшення у iншiй справi будь-яким судом апеляційної інстанції, то апеляцiйний суд теж повинен мати можливiсть / повноваження надiслати судове рiшення для організації проведення службового розслідування та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності за порушення прав осіб або вимог закону тому пропонуємо у статтi 407:

доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:

«4. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, яка прийнята відповідно до пунктів 1–4 частини другої статті 307 цього Кодексу, ухвала апеляцiйного суду, прийнята відповідно до пункту 2 частини третьої цієї статті та відповідно до пунктів 1–3 частини другої статті 307 цього Кодексу, не пізніше наступного дня після проголошення її повного тексту надсилається керівникові органу, службовою, посадовою особою якого є слідчий, прокурор, для організації проведення службового розслідування та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності за порушення прав осіб або вимог закону.».