СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВНОЇ АРМІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЗА ДОПОМОГОЮ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ, ВОЛОНТЕРСЬКИХ ТА ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ

За оцінками військових фахівців Товариства сприяння обороні України, розвиток подальших подій на південному сході вимагатиме від України, перш за все, проведення рішучих військових дій з нерозповсюдження конфлікту на інші території України шляхом створення дієвої системи територіальної оборони. Враховуючи світовий досвід ведення антитерористичної боротьби, відомо що навіть 100-200 озброєних бойовиків, які захопили в заручники мешканців населеного пункту, знищуються протягом тривалого часу практично всіма антитерористичними силами держави. Якщо таких груп діятиме у різних регіонах країни одночасно 10 і більше, то вони здатні на тривалий час паралізувати значний регіон або державу в цілому. За світовим досвідом найбільш ефективний варіант вирішення цієї проблеми полягає у самозахисті населених пунктів, наявності в них воєнізованих загонів самоохорони. Лише негайні дії (за реальним часом) місцевих загонів самоохорони, що спираються на підтримку військових частин держави, здатні забезпечити широкий захист мешканців і свої населені пункти від масованих атак загонів терористів та бандитських формувань. Інші варіанти ведення боротьби країн зі схожими явищами мають лише негативний досвід. Єдиною адекватною відповіддю з боку України на неоголошену їй нелінійну, гібридну, терористичну війну з боку Російської Федерації – є оголошення та ведення народної визвольної війни (АТО) всім народом України. Для цього треба негайно створити надійну дієву систему територіальної оборони України - Резервну армію територіальної оборони Національної гвардії України.
Швейцарія і Ізраїль утримують армії, що діють на принципах загальної військової повинності. Усі чоловіки віком від 19 до 50 років проходять військову службу. Мала частка регулярного професійного війська утримує сучасну техніку і озброєння, планово здійснює підготовку значної кількості резервістів, які утримується за принципом міліцейської системи і зберігають при собі вдома легке стрілецьке озброєння, боєзапаси та спорядження, обмундирування, продукти тривалого зберігання. Вони особливим чином ефективно утримують 95 - 98 відсотків особового складу війська у резерві, готового до розгортання в лічені години. Утримання сил територіальної оборони обходиться для держави значно дешевше, ніж постійне утримання значної кількості сучасних регулярних військ, наприклад, у США – в 6 разів, Данії та ФРН - в 8 разів, Швейцарії– в 14 разів. За рахунок такої системиу у Швейцарії на протязі 4-12 годин організовано збирають понад 900 тисяч резервістів готових до дій, а на протязі 48 годин майже 2 мільйони резервістів. При цьому населення Швейцарії складає близько 9 мільйонів громадян.
Прийняття своєчасних політичних та організаційних принципів щодо розбудови територіальної оборони в Україні, надає можливість, спираючись на національно-історичні та соціально-економічні можливості, збудувати суто український варіант Сил територіальної оборони. До того ж власна історія майорить таким яскравим соціально-політичним явищем, як два століття Козацької доби в Україні. Саме тоді, внаслідок колоритного сплаву різних національних особливостей і народилась оригінальна, яскрава, самобутня культура, що здійснила величезний вплив на національну самосвідомість українського народу та формування української нації.
Так сталося завдяки існуванню такого суспільного явища, як козацтво. Стержневою метою виникнення якого було позбавлення від неволі, прагнення до самоврядування та самозахисту, здобуття воїнської доблесті і слави. Це духовне прагнення українських козаків, з часом стало великим культурним надбанням усього українського народу. Воно червоною рискою пройшло через вікову історію складного розвитку суспільних відношень в Україні і збереглося в душах широких верств населення до наших днів та сприяло активному розвитку громадського добровольчого, волонтерського руху у новітній історії.
Тому така особливість духовної культури українського народу не може бути занедбаною у часи сьогодення, коли головне місце