Вельмишановний пане Президенте!
Беручи до уваги Вашу принципову позицію в питанні розбудови Української держави, прошу Вас ініцюювати зміни до статті 73-ї Кодексу законів про працю України та зробити день 22 січня - День Соборності України - святковим неробочим днем.
Цього року ми святкуємо 100-річчя проголошення Акту Злуки між Українською Народною Республікою та Західно-Українською Народною Республікою. Та унія двох українських державних утворень від 22 січня 1919 року мала колосальне історичне значення: вперше за багато сотень років, розділені та розкидані поміж кордонами іноземних володарів українські землі зуміли з’єднатися у єдиній, соборній державі. Вперше, за багато-багато часу, українці змогли відчути на дотик той вікопомний момент. Втім, через різноманітні обставини ми не змогли тоді зберегти свою самостійність.
Це був символічний день для утворення майбутньої України. Подібний випадок вже мав місце в світовій історії. 14 липня 1789 року, розлючений натовп Парижа захопив головну королівську в’язницю – Бастилію. Але Франція не відразу та не за один день стала тією Францією, яку ми зараз знаємо. Ні! Ця велика національна держава Європи пройшла через горнило різноманітних випробувань: повалення монархії, Перша республіка, сито якобінського терору, владарювання генерала Наполеона Бонапарта, реставрація династія Бурбонів, Липнева монархія, Друга республіка, режим імператора Наполеона ІІІ, Третя республіка, поразка у Другій світовій війні, Четверта Республіка. Аж 22 вересня 1958 року було проголошено створення П’ятої республіки, яка відома нам і донині.
Вівторок, 14 липня 1789-го не утворив монолітної французької держави в сучасному її розумінні. На неї чекало багато змін та перетурбацій. І тому цей день є радше символічним. Таким же можна назвати і 22 січня 1919-го для України.
Французький народ добре засвоїв значення важливості тієї історичної доби, її духу. Саме тому 14 липня стало офіційним вихідним днем у Франції.
22 січня не повинне бути просто згадкою про той пам’ятний Акт Злуки. Цей січневий день є духовним символом українського народу. Про це варто особливо пам'ятати в умовах збройної агресії Росії проти України.
Саме тому це число просто зобов’язане отримати червоне забарвлення в календарях, бо нині значення єдності набуло нового, вирішального змісту для кожного з нас. Не варто забувати через що довелося пройти багатьом поколінням українських родин на шляху до своєї мрії. Мрії про соборність та незалежність.
Сподіваюсь на Вашу мудрість і розуміння.
З повагою,
Гордін Ростислав Володимирович,
історик, м.Новомиргород.
P.S. Дорогі українці! Незалежно від того, де ви живете - на Заході, чи на Сході, на Півночі, чи на Півдні - ми є єдиним народом. Тому, закликаю всіх вас підтримати запрононовану мною петицію.