Відновлення конституційних прав народу України на владу.

Шановний пане Президенте!
Звертаю вашу увагу на наявні порушення вимог Конституції України.
Відповідно до ст. 5 Конституції України: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».
Відповідно до ст. 69 Конституції України: «Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії».
Відповідно до абзацу другого п. 4.2 «Рішення Конституційного суду України» у справі №1-5/2005 від 05.10.2005 р №6-рп/2005, під іншими формами безпосередньої демократії визначається: «зокрема вибори народних депутатів України, Президента України, депутатів представницьких органів місцевого самоврядування, сільських, селищних, міських голів, всеукраїнський та місцеві референдуми». Таким чином інші форми безпосередньої демократії також обмежуються виборами і референдумом.
Формування органів державного управління через вибори народних депутатів, Президента України тощо, не є інструментом «здійснення влади безпосередньо», оскільки не дають можливості затвердження відповідних рішень (законів).
Інструментом «здійснення влади безпосередньо», відповідно до чинних вимог Конституції та законодавства України, може бути тільки референдум всеукраїнський або місцевий. Але можливість практичного застосування такого інструменту народом України фактично відсутня.
По-перше, відповідно до ст. 72 Конституції України, проголошення Всеукраїнського референдуму за народною ініціативою можливо: «на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менше як у двох третинах областей і не менше як по сто тисяч підписів у кожній області». Такі вимоги роблять практичну реалізацію народної ініціативи щодо проведення референдуму вкрай складною організаційно і технічно, витратною з фінансових та інших ресурсів, трудомісткою і тривалою за часом (для збору підписів необхідна робота в режимі робочого часу близько 1380 осіб протягом місяця). Все це позбавляє можливості проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою не тільки більшість окремих громадян України, а й громадські організації, і навіть громадськість окремих селищ, міст і регіонів. Це твердження підтверджується тим фактом, що за всю історію Незалежної України всеукраїнських референдумів було проведено тільки два і жоден з них не був проведений за народною ініціативою.
По-друге, наразі відсутній законодавчо визначений порядок проведення референдумів.
По-третє, в протиріччя зазначеним вище вимогам Конституції України, в яких сказано, що єдиним джерелом влади в Україні є народ, статтею 74 Конституції України права народу України обмежені, оскільки проведення всеукраїнських референдумів щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії не допускається.
В результаті народ України наразі позбавлений свого конституційного права на здійснення влади безпосередньо.
Відповідно до ст. 5 Конституції України народ України може здійснювати владу опосередковано: «через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». Але законодавчо визначеного порядку реалізації народом своєї влади і вираження своєї волі щодо діяльності та прийнятих указів, законів, постанов і рішень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України і Національного банку України наразі не існує. Чинний в рамках закону «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. №393/96-ВР інститут електронних петицій і письмових звернень громадян, що оформляються в рамках зазначеного закону, не є і не може бути інструментом реалізації влади народу, оскільки не зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування до виконання вимог і пропозицій, що в них викладені.
У ст. 231 закону «Про звернення громадян» вказано, що тільки: «У разі визнання за доцільне викладені в електронній петиції пропозиції можуть реалізовуватися органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, віднесених до його компетенції, відповідного рішення. Президентом України, Кабінетом Міністрів України, народними депутатами України за результатами розгляду електронної петиції можуть розроблятися та вноситися в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти, спрямовані на вирішення порушених у петиції питань». Коли доцільність викладених в петиції, яка набрала необхідну кількість голосів, народних вимог і пропозицій визначається органами державної влади або місцевого самоврядування без винесення їх на референдум, без їх всенародного обговорення і без незалежного професійного аналізу і оцінки, то в цьому випадку орган державного або місцевого управління стає самостійною владною структурою, яка позбавляє народ влади і присвоює її собі.
Таким чином народ України наразі позбавлений і свого конституційного права здійснювати владу опосередковано через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
У зв'язку з цим.
Прошу Вас як гаранта конституції докласти всіх можливих зусиль для відновлення конституційних прав народу України на владу.
З огляду на викладене вище та негативні наслідки позбавлення народу України права на владу шляхом надання йому недієвих і неефективних інструментів реалізації такого права, прошу Вас ініціювати перегляд вимог Конституції України шляхом проведення всеукраїнського референдуму з метою надання народу України дієвих, ефективних, простих і легко використовуваних інструментів, що дозволяють народу України реалізувати своє право на владу. Такі зміни Конституції України і наступні за ними відповідні зміни законодавства України повинні ґрунтуватися на наступних принципах:
1. Створюється електронний реєстр громадян України, які мають право голосу (далі – Реєстр).
2. Створюється електронний портал, який використовується виключно для обліку волевиявлення громадян України, які мають право голосу, щодо всіх законопроектів, у тому числі тих, що змінюють або доповнюють Конституцію України і законодавчі акти України (далі – Портал).
3. Жоден законопроект не може бути переданий на голосування депутатам Верховної ради України без проходження процедури народного онлайн-голосування такого законопроекту на Порталі, яке триває протягом законодавчо встановленого періоду.
4. Кожен громадянин України, який має право голосу (далі – громадянин України), має право безкоштовно зареєструватися, оформити й отримати електронний підпис, який ним використовується для реєстрації в Реєстрі, для отримання права доступу на Портал і волевиявлення в режимі онлайн своєї волі щодо представлених на Порталі законопроектів.
5. Волевиявлення в режимі онлайн своєї волі щодо представленого на Порталі конкретного законопроекту громадянином України здійснюється шляхом проставлення відповідної позначки в полях: «За», «Проти» й «Утримався», розташованих наприкінці тексту такого законопроекту.
6. Законодавчо визначаються критерії визнання народного волевиявлення, проведеного на Порталі в режимі онлайн, щодо кожного конкретного законопроекту як «Відбулося» і «Не відбулося». Критерій встановлюється кількісний і визначається від кількості громадян України, які взяли участь в народному обговоренні і голосуванні щодо такого законопроекту на Порталі, після закінчення законодавчо визначеного періоду їх народного обговорення. При визначенні такого критерію враховуються всі громадяни, які проголосували на Порталі, незалежно від того, яку волю висловив кожен такий громадянин – «За», «Проти» або «Утримався».
7. Законопроект, за яким після закінчення законодавчо визначеного періоду його народного обговорення на Порталі народне волевиявлення визнано таким, що «Не відбулося», передається на голосування депутатам Верховної ради України, яке здійснюється в порядку, що існує на даний момент.
8. Законопроект, за яким після закінчення законодавчо визначеного періоду його народного обговорення на Порталі народне волевиявлення визнано таким, що «Відбулося» і за яким за підсумками онлайн-голосування кількість голосів «За» перевищує кількість голосів «Проти», передається на голосування депутатам Верховної ради України, яке проводиться в порядку, чинному на даний момент.
9. Законопроект, за яким після закінчення законодавчо визначеного періоду його народного обговорення на Порталі народне волевиявлення визнано таким, «Відбулося» і за яким за підсумками онлайн голосування кількість голосів «Проти» перевищує кількість голосів «За», не може бути переданий на голосування і не може бути прийнятий депутатами Верховної ради України. Такий законопроект може бути представлений на повторне народне обговорення на Порталі тільки після закінчення законодавчо визначеного часу, в незмінному або зміненому вигляді. Представляти на повторне народне обговорення на Порталі законопроекту в незмінному вигляді можна не більше двох разів.
10. Законопроект, за яким після закінчення законодавчо визначеного періоду народного обговорення на Порталі народне волевиявлення визнано таким, що «Відбулося» і за яким за підсумками онлайн-голосування кількість голосів «Проти» перевищує кількість голосів «За», у тому числі при повторному народному обговоренні, може бути, за рішенням депутатів Верховної ради України, представлений на всеукраїнський референдум, який проводиться в порядку, передбаченому чинною Конституцією України.