№22/051180-еп
Заборонити деякі види азартних ігор в Україні. Внесення змін до закону України про заборону грального бізнесу.
Автор (ініціатор): Колганова Олександра Олегівна
Дата оприлюднення: 12 березня 2019
З 2009 року всі види азартних ігор в Україні заборонені. Дозволена тільки лотерея. Казино, ігрові автомати, букмекерські контори повинні були закритися. Але вони працювали далі і продовжують працювати. Деякі - під вивіскою операторів державних лотерей.
У 2016 році оператори лотерей почали продавати франшизи букмекерам і салонам гральних автоматів, в яких замість "одноруких бандитів" тепер стоять комп'ютери. Хоча принцип гри - той же.
Всі лотереї в країні називаються державними, але до держави не мають ніякого відношення. Поширенням таких лотерей займаються приватні компанії. Для того щоб лотерея могла законно працювати, її власники зобов'язані отримати державну ліцензію. Всього в Україні чотири компанії-оператора державних лотерей, у яких були ліцензії. Це приватні "Українська національна лотерея" (УНЛ), "М.С.Л." (Молодь-Спорт-Лото), "Патріот" і державний "Ощадбанк". При цьому, державний "Ощадбанк" не займається лотерейним бізнесом, незважаючи на наявність ліцензії.
Термін ліцензій у цих операторів лотерей закінчився ще навесні 2013 року. З тих пір нові видані не були. Кабмін лише прийняв рішення, яким встановлюється, що до видачі нових ліцензій, діють існуючі раніше умови.
У 2016 році нелегальний бізнес з продажу франшиз салонам гральних автоматів і букмекерам почав активно розвиватися.
Вулиці міст України заполонили сотні салонів ігрових автоматів і кас букмекерських кантор, які називають себе "лотереями".
У таких салонах, крім азартних ігор, відвідувачам пропонують і алкогольні напої. А всередині вони виглядають як казино, де замість ігрових автоматів стоять комп'ютери, на яких встановлені азартні ігри. Часто на вулицях великих міст можна спостерігати розміщення декількох лотерей поруч з ломбардом. Працює це так: клієнт йде в ломбард здати крадені речі, а отримані гроші несе в "лотерею" - ігрові автомати.
Лотерейний "бізнес" в Україні працює під прикриттям оточення президента і Міністерства внутрішніх справ. Куратор - народний депутат від БПП Юрій Третьяков, який взяв під контроль компанію "УНЛ".
Люди президента використовують для "кришування" лотерей Службу безпеки України і прокуратуру. МВС - Національну поліцію. Хоча ігровий бізнес в Україні заборонений, міста наповнені цими салонами, але влада робить вигляд, що нічого не відбувається, оскільки отримує від цього фінансову вигоду.
На тому, що ігровий бізнес в Україні потрібно легалізувати, наполягають іноземні кредитори і Міжнародний валютний фонд. Український ігровий ринок міг би щорічно приносити мільярди гривень до держбюджету, однак переведений на нелегальне становище.
"Легалайз" не вигідний чиновникам, так як мільярди гривень щорічно йдуть в їхні кишені.
За даними звітності компаній в Державну фіскальну службу, в 2014 році загальний оборот ринку лотерей доходив до 12,5 млрд грн. У 2015 році він впав майже в 10 разів. Всі пішли в тінь.
У 2013 і 2014 оператори платили в бюджет більше 300 млн грн. Зараз же надходження зменшилися пропорційно обороту. На сьогоднішній день Міністерство фінансів України оцінює тіньовий лотерейний ринок в Україні в $ 1 млрд, заявив міністр Олександр Данилюк.
Крім заборони грального бізнесу в цілому, на двох з трьох операторів лотерей ( "Патріот" і "М.С.Л.") у вересні 2015 року було накладено санкції Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Підставою послужило те, що вони, нібито, належали громадянами РФ. Однак вони не були виведені з ринку. Вони продовжують працювати.
І в будь-який момент до них може прийти представник силових структур або "цивільний активіст" і зажадати плату за продовження роботи. Однак бюджету від цього не дістанеться нічого.
Я вважаю що треба заборонити організацію та проведення лотерей
та весь азартний бізнес окрім:
Організації та Проведення творчих конкурсів, спортивних
змагань тощо, незважаючи на те передбачається чи не передбачається
їх умовами грошовий або майновий виграш;
Гри в більярд, гри в кеглі (боулінг) та інші ігри, які
проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);
Розіграші на безоплатній основі з рекламуванням
(популяризацією) окремого товару, послуги, торгової марки, знаків
для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності
суб'єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів
у грошовій або майновій формі;
Розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких
передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та
отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння,
виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу;
Розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних
або пізнавальних цілей;
Гри на гральних автоматах типу "кран-машина" (двокоординатні
автомати), де як виграш (приз) гравець отримує виключно
матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо);
Я агітую Верховну Раду України внести зміни до цього закону:
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про заборону грального бізнесу в Україні
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 38, ст.536 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2852-VI ( 2852-17 ) від 22.12.2010, ВВР, 2011, N 28, ст.253
N 3383-VI ( 3383-17 ) від 19.05.2011, ВВР, 2011, N 45, ст.492
N 5083-VI ( 5083-17 ) від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 33, ст.435
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.712 }
Цей Закон запроваджує обмеження щодо здійснення грального
бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету
прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та
здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду
людині і суспільству.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому
значенні:
1) гральний бізнес - діяльність, пов'язана з організацією,
проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у
казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у
букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному
(віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера;
{ Пункт 1 статті 1 в редакції Закону N 3383-VI ( 3383-17 ) від
19.05.2011 }
2) азартна гра - будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в
якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему
електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш
(приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від
випадковості. { Абзац перший пункту 2 статті 1 в редакції Закону
N 3383-VI ( 3383-17 ) від 19.05.2011 }
До азартних ігор не відносяться:
організація та проведення лотерей;
організація та проведення творчих конкурсів, спортивних
змагань тощо, незважаючи на те передбачається чи не передбачається
їх умовами грошовий або майновий виграш;
гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які
проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);
гра на гральних автоматах типу "кран-машина" (двокоординатні
автомати), де як виграш (приз) гравець отримує виключно
матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо);
розіграші на безоплатній основі з рекламуванням
(популяризацією) окремого товару, послуги, торгової марки, знаків
для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності
суб'єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів
у грошовій або майновій формі;
розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких
передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та
отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння,
виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу;
розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних
або пізнавальних цілей;
3) організатори азартних ігор - фізичні та юридичні особи -
суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з
організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку;
4) організація і проведення азартних ігор - діяльність
організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення
умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів)
учасникам азартних ігор;
5) учасники азартних ігор - фізичні особи з повною цивільною
дієздатністю, що беруть участь в азартних іграх.
Стаття 2. Заборона грального бізнесу в Україні
В Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних
іграх.
Стаття 3. Відповідальність за порушення цього Закону
До суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на
території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у
вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з
конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від
проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного
бюджету України.
Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій
цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом
органів міліції та/або органів доходів і зборів.
{ Частина друга статті 3 в редакції Закону N 2852-VI ( 2852-17 )
від 22.12.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII
( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Стаття 4. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування та діє до
прийняття спеціального законодавства, що передбачає право
здійснення грального бізнесу у спеціально створених гральних
зонах.
2. З дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на
провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в
Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької
діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.
3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у статті 181 Кодексу України про адміністративні
правопорушення ( 80731-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,
1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):
у частині першій виключити слова "а так само прийняття ставок
приватними особами на спортивних та інших змаганнях";
частину третю виключити;
{ Підпункт 2 пункту 3 статті 4 втратив чинність на підставі
Закону N 5083-VI ( 5083-17 ) від 05.07.2012 }
4. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня
набрання чинності цим Законом:
розробити і внести на розгляд Верховної Ради України
законопроект про діяльність з організації та проведення азартних
ігор у спеціально відведених для цього гральних зонах;
подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін
до законів України, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації
цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 15 травня 2009 року
N 1334-VI
У 2016 році оператори лотерей почали продавати франшизи букмекерам і салонам гральних автоматів, в яких замість "одноруких бандитів" тепер стоять комп'ютери. Хоча принцип гри - той же.
Всі лотереї в країні називаються державними, але до держави не мають ніякого відношення. Поширенням таких лотерей займаються приватні компанії. Для того щоб лотерея могла законно працювати, її власники зобов'язані отримати державну ліцензію. Всього в Україні чотири компанії-оператора державних лотерей, у яких були ліцензії. Це приватні "Українська національна лотерея" (УНЛ), "М.С.Л." (Молодь-Спорт-Лото), "Патріот" і державний "Ощадбанк". При цьому, державний "Ощадбанк" не займається лотерейним бізнесом, незважаючи на наявність ліцензії.
Термін ліцензій у цих операторів лотерей закінчився ще навесні 2013 року. З тих пір нові видані не були. Кабмін лише прийняв рішення, яким встановлюється, що до видачі нових ліцензій, діють існуючі раніше умови.
У 2016 році нелегальний бізнес з продажу франшиз салонам гральних автоматів і букмекерам почав активно розвиватися.
Вулиці міст України заполонили сотні салонів ігрових автоматів і кас букмекерських кантор, які називають себе "лотереями".
У таких салонах, крім азартних ігор, відвідувачам пропонують і алкогольні напої. А всередині вони виглядають як казино, де замість ігрових автоматів стоять комп'ютери, на яких встановлені азартні ігри. Часто на вулицях великих міст можна спостерігати розміщення декількох лотерей поруч з ломбардом. Працює це так: клієнт йде в ломбард здати крадені речі, а отримані гроші несе в "лотерею" - ігрові автомати.
Лотерейний "бізнес" в Україні працює під прикриттям оточення президента і Міністерства внутрішніх справ. Куратор - народний депутат від БПП Юрій Третьяков, який взяв під контроль компанію "УНЛ".
Люди президента використовують для "кришування" лотерей Службу безпеки України і прокуратуру. МВС - Національну поліцію. Хоча ігровий бізнес в Україні заборонений, міста наповнені цими салонами, але влада робить вигляд, що нічого не відбувається, оскільки отримує від цього фінансову вигоду.
На тому, що ігровий бізнес в Україні потрібно легалізувати, наполягають іноземні кредитори і Міжнародний валютний фонд. Український ігровий ринок міг би щорічно приносити мільярди гривень до держбюджету, однак переведений на нелегальне становище.
"Легалайз" не вигідний чиновникам, так як мільярди гривень щорічно йдуть в їхні кишені.
За даними звітності компаній в Державну фіскальну службу, в 2014 році загальний оборот ринку лотерей доходив до 12,5 млрд грн. У 2015 році він впав майже в 10 разів. Всі пішли в тінь.
У 2013 і 2014 оператори платили в бюджет більше 300 млн грн. Зараз же надходження зменшилися пропорційно обороту. На сьогоднішній день Міністерство фінансів України оцінює тіньовий лотерейний ринок в Україні в $ 1 млрд, заявив міністр Олександр Данилюк.
Крім заборони грального бізнесу в цілому, на двох з трьох операторів лотерей ( "Патріот" і "М.С.Л.") у вересні 2015 року було накладено санкції Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Підставою послужило те, що вони, нібито, належали громадянами РФ. Однак вони не були виведені з ринку. Вони продовжують працювати.
І в будь-який момент до них може прийти представник силових структур або "цивільний активіст" і зажадати плату за продовження роботи. Однак бюджету від цього не дістанеться нічого.
Я вважаю що треба заборонити організацію та проведення лотерей
та весь азартний бізнес окрім:
Організації та Проведення творчих конкурсів, спортивних
змагань тощо, незважаючи на те передбачається чи не передбачається
їх умовами грошовий або майновий виграш;
Гри в більярд, гри в кеглі (боулінг) та інші ігри, які
проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);
Розіграші на безоплатній основі з рекламуванням
(популяризацією) окремого товару, послуги, торгової марки, знаків
для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності
суб'єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів
у грошовій або майновій формі;
Розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких
передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та
отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння,
виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу;
Розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних
або пізнавальних цілей;
Гри на гральних автоматах типу "кран-машина" (двокоординатні
автомати), де як виграш (приз) гравець отримує виключно
матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо);
Я агітую Верховну Раду України внести зміни до цього закону:
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про заборону грального бізнесу в Україні
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 38, ст.536 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2852-VI ( 2852-17 ) від 22.12.2010, ВВР, 2011, N 28, ст.253
N 3383-VI ( 3383-17 ) від 19.05.2011, ВВР, 2011, N 45, ст.492
N 5083-VI ( 5083-17 ) від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 33, ст.435
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.712 }
Цей Закон запроваджує обмеження щодо здійснення грального
бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету
прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та
здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду
людині і суспільству.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому
значенні:
1) гральний бізнес - діяльність, пов'язана з організацією,
проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у
казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у
букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному
(віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера;
{ Пункт 1 статті 1 в редакції Закону N 3383-VI ( 3383-17 ) від
19.05.2011 }
2) азартна гра - будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в
якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему
електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш
(приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від
випадковості. { Абзац перший пункту 2 статті 1 в редакції Закону
N 3383-VI ( 3383-17 ) від 19.05.2011 }
До азартних ігор не відносяться:
організація та проведення лотерей;
організація та проведення творчих конкурсів, спортивних
змагань тощо, незважаючи на те передбачається чи не передбачається
їх умовами грошовий або майновий виграш;
гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які
проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);
гра на гральних автоматах типу "кран-машина" (двокоординатні
автомати), де як виграш (приз) гравець отримує виключно
матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо);
розіграші на безоплатній основі з рекламуванням
(популяризацією) окремого товару, послуги, торгової марки, знаків
для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності
суб'єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів
у грошовій або майновій формі;
розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких
передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та
отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння,
виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу;
розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних
або пізнавальних цілей;
3) організатори азартних ігор - фізичні та юридичні особи -
суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з
організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку;
4) організація і проведення азартних ігор - діяльність
організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення
умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів)
учасникам азартних ігор;
5) учасники азартних ігор - фізичні особи з повною цивільною
дієздатністю, що беруть участь в азартних іграх.
Стаття 2. Заборона грального бізнесу в Україні
В Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних
іграх.
Стаття 3. Відповідальність за порушення цього Закону
До суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на
території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у
вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з
конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від
проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного
бюджету України.
Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій
цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом
органів міліції та/або органів доходів і зборів.
{ Частина друга статті 3 в редакції Закону N 2852-VI ( 2852-17 )
від 22.12.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII
( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Стаття 4. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування та діє до
прийняття спеціального законодавства, що передбачає право
здійснення грального бізнесу у спеціально створених гральних
зонах.
2. З дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на
провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в
Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької
діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.
3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у статті 181 Кодексу України про адміністративні
правопорушення ( 80731-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,
1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):
у частині першій виключити слова "а так само прийняття ставок
приватними особами на спортивних та інших змаганнях";
частину третю виключити;
{ Підпункт 2 пункту 3 статті 4 втратив чинність на підставі
Закону N 5083-VI ( 5083-17 ) від 05.07.2012 }
4. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня
набрання чинності цим Законом:
розробити і внести на розгляд Верховної Ради України
законопроект про діяльність з організації та проведення азартних
ігор у спеціально відведених для цього гральних зонах;
подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін
до законів України, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації
цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 15 травня 2009 року
N 1334-VI
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Блищик Катерина Сергіївна
12 червня 2019
2.
Смага Іван Іванович
12 червня 2019
3.
Велих Олександр Юрійович
10 червня 2019
4.
Карпенко Олександра Анатоліївна
09 червня 2019
5.
Головащенко Інна Петрівна
09 червня 2019
6.
Верхоглядов Семен Андрійович
09 червня 2019
7.
Лугова Олександра Андріївна
08 червня 2019
8.
Дементий Анжеліка Анатоліївна
08 червня 2019
9.
Сорока Світлана Іванівна
07 червня 2019
10.
Таран Олег Володимирович
07 червня 2019
11.
Козуля Надія Ігорівна
07 червня 2019
12.
Тулубенська Валентина Валентинівна
07 червня 2019
13.
Савченко Ганна Миколаївна
07 червня 2019
14.
Назімок Анна Сергіївна
07 червня 2019
15.
Залевський Юрій Анатолійович
06 червня 2019
16.
Капінос Майя Тарасівна
06 червня 2019
17.
Хачатрян Ольга Гагіківна
06 червня 2019
18.
Волхов Віктор Миколайович
05 червня 2019
19.
Дубина Леонід Аркадійович
04 червня 2019
20.
Дикса Юрій Євгенійович
04 червня 2019
21.
Свірчевський Максим Анатолійович
03 червня 2019
22.
Веселов Михайло Сергійович
01 червня 2019
23.
Васильчишин Галина Павлівна
30 травня 2019
24.
Кушнір Тетяна Іванівна
30 травня 2019
25.
Корнійчук Анастасія Олексіївна
29 травня 2019
26.
Сперанський Ігор Ігорович
29 травня 2019
27.
Гордіна Світлана Валеріївна
28 травня 2019
28.
Коваленко Тетяна Володимирівна
28 травня 2019
29.
Лалаян Еля Варшамівна
28 травня 2019
30.
Кіріяк Петро Васильович
27 травня 2019