Вирішення державної проблеми внутрішньо переміщених осіб і боротьба з дискримінацією цієї категорії населення

Шановний пане Президент України!
Вже близько 5 років існує проблема вимушених переселенців. І чим далі, тим більш вона потребує вирішення.
На сьогодні офіційно в державі більше ніж 1,3 мільйона ВПО.
Практично кожного дня цій категорії населення доводиться зустрічатися з труднощами і дискримінацією, хоча більшість до цього вже звикла.
Зустрічатися з дискримінацією, як визначеною законом (перевірки місця проживання, надання додаткових документів при отриманні адміністративних послуг, довші строки отримання послуг і багато інших), так і дискримінацією звичайних людей (при пошуку роботи, оренді житла, отриманні звичайних послуг робітниками і багато інших).
Ти, як переселенець, відчуваєшь себе в багатьох випадках "недолюдиною". Можна розказувати багато історій з життя, але ось що більш стисло кажуть про ситуацію статистичні дані Національної системи моніторінгу ситуації з внутрішньо переміщеними особами станом на вересень 2018 року.

Зайнятість впала з 50% (у грудні 2017 року) до 43 % (у вересні 2018 року), Київ має найвищу зайнятість серед ВПО - 78%. При цьому з квітня по червень 2018 року середня зайнятість по Україні складала 58%.
Середньомісячний доход на члена сім'ї ВПО складає 2187 грн порівняно 4344 грн для звичайних сімей (при фактичному прожитковому мінімумі розрахованому Міністерством соціальної політики в 3252 грн).
Найбільшими проблемами ВПО названі брак власного житла (30%) і нестача грошей (19%).
Орендують житло 59% (офіційно).
До окупованої території більш за все повертається економічно неактивне населення. Іх середній вік складає 53 роки. Головна причина повернення - "Там є приватна власність і нам не потрібно платити за оренду житла" - 78%.
ВПО мають високий рівень освіти - 55% мають ту чи іншу форму вищої освіти.
Головним джерелом доходів заробітню плату називають 56% ВПО, пенсію - 34%.
Найважливішими видами напрямів підтримки ВПО називають житло 86% і гідну роботу - 65%, а також надання фінансової підтримки - 61%.
ВПО, які проживають в наданих гуртожитках чи центрах колективного проживання ВПО найчастіше повідомляють, що є безробітними і вимушені економити навіть на харчуванні.
31% ВПО повідомляють, що змінювали місце проживання принаймні один раз у нинішньому місті проживання. Причинами були висока вартість оренди (54%), погані умови проживання (33%), виселення ініційоване власником житла (24%).
Серед причин незадоволення доступністью соціальних послуг називаються такі специфічні пункти, непритаманні іншим категоріям населення, як негативне ставлення (18%) і відсутність необхідних документів (8%).
Частка ВПО, які повідомили, що перебувають в нинішньому місці проживання більше 3 років складає 62%.
Порівняно з груднем 2017 року різко зменшився рівень інтеграції в місцеві громади (з 54% до 24%).
Головними умовами успішної інтеграції називається житло (83%) та постійний дохід (69%).
Про дискримінацію за статусом ВПО заявили 11% респондентів.
Великий відсоток ВПО повернулися на непідконтрольну Україні територію (20% серед опитуваних). Серед них 70% - це економічно неактивне населення.
Більшість з них мають вік 60+.
45% не поверталися додому після виїзду з окупованої території.
Частка тих, хто бажає повернутися після завершення конфлікта складає 24%, при цьому не збираються повертатися навіть в цьому випадку 38%. "Важко відповісти" відповіли 20%, що є свідченням невпевненості ВПО у своєму майбутньому.

Вищезазначені дані вказують на велику проблему в державі, про яку Уряд і Верховна Рада забули і не те що не намагаються вирішити, а навіть вже не звертають увагу.
Великі кошти іноземних країн, які виділяються на допомогу переселенцям, то йдуть на проведення зібрань для обговорення проблем без іх вирішення, то на побудову "гетто для переселенців" (а потім там виявляють розкрадання коштів), то на утримання МінТОТу (в якому працює переселенців менше 1% загальної кількості працівників), який замість роботи подає до суду на Громадську організацію за критику своєї відсутності роботи.
Питання переселенців потребують всебічного вивчення, обговорення, а головне - вирішення!
І важелі для вирішення є. Наприклад, державна програма "Доступне житло", яка допомогає вирішити і проблему житла, і нестачі грошей, і інтеграції ВПО в місцеві громади.
Але потрібна політична воля, якої зараз немає!
Задля цього й звертаємось до Вас, пане Президент, щоб Ви побачили наявну проблему і суспільну необхідність її вирішення.
А після цього доклали зусиль для активізації інших інститутів влади задля її вирішення.