Закликаю усіх громадян бути людяними, поважати права інших людей, підтримати і підписати петицію. Нагадую: усі люди вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Звертаюся до усіх громадян. Уявіть, що ми живемо у країні, в якій дозволяється реєструвати виключно одностатеві шлюби, а різностатеві заборонені. І ті права, які на сьогоднішній день в Україні мають лише різностатеві партнери, в альтернативній Україні - лише привілеї одностатевих партнерів.
Уявіть, що заборонено розмножуватися природним шляхом, тільки шляхом штучного запліднення.
Що ви відчуваєте від думки про те, що в такій країні чоловік не має права одружитися на коханій жінці? Чи потрібно спонукати людей до реєстрації свого шлюбу в іншій країні або взагалі до еміграції, де одностатеве подружжя зможе вільно жити та мати право на всиновлення або опікунство дитини?
Саме тому ЛБГТ-спільнота разом з усіма громадянами, які поважають права інших вимагає:
• Невідкладно розробити і ухвалити законопроект про внесення змін до Конституції України. Формулювання статті 51, п. 1. "Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї" замінити на "Шлюб ґрунтується на вільній згоді двох громадян. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї".
На мою думку, заборона на реєстрацію шлюбу одностатевим партнерам та всиновлення або опікунство дитини громадянам з ЛГБТ-спільноти суперечить статті 24, п. 1 та 2 Конституції України.
"Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками".
• Розробити та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про легалізацію в Україні зареєстрованого цивільного партнерства для різностатевих і одностатевих пар з урахуванням майнових і немайнових прав, зокрема володіння та наслідування майна, утримання одного партнера іншим в разі непрацездатності, конституційного права несвідчення проти свого партнера.
А також внести зміни до кодексів та інших нормативно-правових актів, положення яких нині ґрунтуються на різностатевості партнера, щоб ЛГБТ подружжя мали ті ж самі права та захист, що й подружжя чоловіка та жінки.
Хочу наголосити на тому, що законопроект про легалізацію одностатевого партнерства входив у план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року.
По закінченню терміну виконання до II кварталу 2017 р. цей законопроект подали на розгляд Кабінету Міністрів України, та, на жаль, не ухвалили.
У різні часи, від рабства у Давній Греції до сьогодення, існували різні види дискримінації: геноцид різних народів (Голокост, коли нацисти масово знищували євреїв, ромів, а також гомосексуалів, безнадійно хворих та інших людей за різними ознаками), мовна (Валуєвський циркуляр, Емський указ), релігійна (Свята Інквізиція), за кольором шкіри (ку-клукс-клан), за статевою ознакою (жінки не мали права голосувати на виборах, отримувати вищу освіту, обіймати "чоловічі посади" і т.д.), обмеження прав за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності тощо. Все це заборонено, окрім останнього.
За права та життя дискримінованих людей боролися не тільки ті, хто належав до цієї групи а й ті, хто просто виховав у собі почуття людяності та поваги до прав інших людей.
Як казав А. де Сент-Екзюпері, любити — це не значить дивитись одне на одне, любити — значить разом дивитися в одному напрямку.
Я не прошу гетеросексуальних людей полюбити ЛГБТ+. Я лиш хочу, щоб усі громадяни України дивилися в напрямку розбудови нашої країни і щоб кожен громадянин мав право на шлюб з іншим та на всиновлення/опікунство дитини.