Указом Президента України від 07.05.2019 №195/2019 призначено 75 осіб на посади суддів Верховного Суду. З цих осіб 54 особи (згідно додатку №1) на момент видання цього указу є суддями в судах України різного рівня та спеціалізації. З них 4 - судді у відставці.
Указом Президента України від 11.04.2019 №128/2019 призначено 27 суддів Вищого антикорупційного суду. З них 16 (згідно додатку №1) на момент видання цього указу є суддями в судах України різного рівня та спеціалізації. В тому числі 1 суддя у відставці.
Указом Президента України від 11.04.2019 №129/2019 призначено 11 суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. З них 6 осіб (згідно додатку №1) на момент видання цього указу є суддями в судах України різного рівня та спеціалізації.
Внаслідок чого утворилась правова ситуація, коли кожен (!) з призначених вищеназваними указами суддів на цей час є обраним, призначеним, або переведеним (в.т.ч. Прерведеним Вищою Радою Правосуддя) на посаду судді того суду, в якому він до цього працював.
Незважаючи на те, що зі штату своїх перших судів всі ці судді безумовно виключені і суддівську винагороду за роботу в них не отримують (сподіваємось, що це твердження є вірним, інакше ситуація взагалі була б абсурдною), формально призначити на їх місця нових суддів неможливо! Так як кількість призначених до цих судів суддів не може сумарно перевищити кількість звільнених чи переведених з цих судів суддів та вакантних посад.
Така ситуація утворює порушення всіма без винятку діючими на момент їх повторного призначення суддями частини 1 ст. 54 закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка не допускає можливості зайняття двох посад в органах державної влади. (Вважаємо, що в тому числі і в органах судової влади).
Отже, цю колізію створено внаслідок того, що вищеназваний Указ видано Президентом України Петром Порошенком в порушення положень ч.2 ст. 19 Конституції без наявності у чинному законодавстві України писаного права на видання такого Указу.
Чинними станом на 11.04.2019 та на 07.05.2019 законодавством встановлено, що всі кандидати на зайняття вакантних посад суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду (як судді так і особи, що не є суддями) мали пройти процедури, встановлені статтею 79 закону України «Про судоустрій і статус суддів», але в подальшому порядок зайняття ними вакантних посад у Верховному Суді відрізняється.
Так, особи, що на цей момент не є суддями, призначаються на посаду (вперше та одноразово (!)) Президентом України у спеціальному порядку, встановленому ст. 81 закону України “Про судоустрій і статус суддів”. Вони урочисто складають присягу Судді, у порядку, встановленому цим законом. Що, власне, і відбулось. Тобто, в частині призначення на посуду суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду осіб, що не були суддями, укази від 07.05.2019 №195 та від 11.04.2019 є формально законним. (Про Указ від 11.04.2019 №129 нижче).
Однак, діючі судді мають бути переведені зі своїх судів у порядку встановленому законом, а саме, в порядку, встановленому ст. 82 закону України «Про судоустрій та статус суддів». Тобто, Вищою Радою Правосуддя без внесення відповідного подання Президентові України, так як повноваження останнього на переведення суддів закінчились 30.09.2018. І, відповідно, вони не беруть участь в урочистій процедурі приведення до присяги новопризначених суддів.
До речі, частина суддів, перелік яких наведено у Додатку №1 вже й були переведені на свої посади саме рішеннями Вищої ради правосуддя.
Окрему увагу слід приділити персонам суддів у відставці (5 осіб). На нашу думку, вони також призначені законно так як у п.1 ч.1 та ч.4 ст.145 закону України «Про судоустрій і статус суддів» йдеться саме про повторне призначення на посаду.
Таким чином, ми дійшли висновку про те, що всі судді не у відставці, повторно призначені на посаду суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду указами Президента України від 07.05.2019 №195/2019, від 11.04.2019 №128/2019 та від 11.04.2019 №129/2019 призначені незаконно, так як єдиним законним способом зайняття ними вакантних посад у Верховному Суді та у Вищому антикорупційному суді є переведення їх Вищою Радою Правосуддя на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Чого, на нашу думку внаслідок поспішної підготовки цих указів, зроблено не було.
Найбільш швидке та, на нашу думку, законне виправлення такого кричущого порушення закону Президентом України може бути шлях видання указу Президента України про приведення вищеназваних указів у відповідність до закону та викладення їх в редакції, в який з цих указів будуть виключені діючі судді не у відставці, перелік яких наведено у Додатку №1 до цієї пропозиції.
Указ Президента України, на наш погляд має бути скасованим, так як Президент України згідно до закону призначає суддів до СУДУ, а не до палати Суду.