Оподаткування релігійних організацій. Захист прав невіруючих громадян України

1. Україна є світською державою, де проживають мільйони невіруючих, яким Конституцією гарантовано право залишатися такими. Тому будь-яке відкрите і публічне проведення релігійних обрядів та інших проявів ображає почуття мільйонів невіруючих громадян.

2. Розробити комплекс заходів, спрямованих на обкладання податком всіх релігійних організацій без винятку, які діють на території України в рамках чинного законодавства. Продаж товарів у релігійних закладах, а також алкоголю, вироби з дорогоцінних металів, надання платних ритуальних послуг (відспівування, вінчання, хрещення і т.д.) має відбуватись через реєстрацію ПП, СПДФО, ТОВ чи інших форм суб'єктів підприємницької діяльності з обов'язковою сплатою всіх податків, ліцензування і зборів до бюджету і пенсійного фонду.

3. Забороняються будь-які релігійні прояви в публічних місцях, в т.ч. на вулиці, крім спеціальних місць, призначених для цього: молитовних будинків, церков, соборів та ін.

4. Носіння релігійного одягу, головних уборів, одягу з релігійною символікою, хрестів, чоток та ін. В публічних місцях заборонено. Це може образити почуття невіруючих. Ці предмети можуть використовуватися тільки усередині релігійних закладів.

5. Кожен громадянин України народжується невіруючим. Чи буде він віруючим і яку релігію може вибрати, невідомо. Тому заборонена будь-яка пропаганда релігії стосовно дітей до 18 років.

5.1. У сім'ях, де є неповнолітні діти, заборонена будь-яка релігійна атрибутика. Як то: ікони, свічки, хрести, чотки, біблія, коран, релігійна література, плакати, фільми та ін. Забороняються також будь-які розмови на релігійні теми.

5.2. Діти до 18 років не допускаються в храми, церкви та інші релігійні заклади, щоб не піддатися насильницької релігійної пропаганді і не бути ображеними.

5.3. У шкільних навчальних та інших закладах заборонено вивчення всього, що пов'язано з релігією, крім історичного контексту. Вхід священнослужителям у дитячі установи заборонений. У дитячих установах заборонена будь-яка релігійна атрибутика, одяг, предмети.

6. Зовнішній вигляд релігійних закладів не повинен ніяк виділятися серед інших будівель. Інакше це може образити невіруючих громадян. Всередині приміщення можуть бути оформлені за бажанням віруючих. Існуючі храми, церкви, дзвіниці, що мають явні зовнішні ознаки релігійності, повинні бути націоналізовані і перетворені в музеї.

7. Забороняється вуличний дзвін, публічні молитви, заклики до молитов, вуличні хресні ходи і ін. Це безсумнівно ображає безліч невіруючих, які все це вимушено чують і бачать.

8. Заборонено молитися, хреститися, читати молитви на вулиці, в т.ч. перед храмами. Це можуть побачити чи почути невіруючі і це їх образить.

9. Поява служителів церкви та обговорення релігійних тем заборонено на телевізійних каналах. Ці канали дивляться в т.ч. і невіруючі, і перегляд таких передач образить їхні почуття. Релігійна тематика дозволяється тільки на спеціалізованих релігійних каналах.

10. Державним чиновникам будь-якого рівня забороняється в робочий час брати будь-яку участь у церковному житті і поява в релігійних установах. Робота чиновника оплачується платниками податків, в т.ч. і мільйонами невіруючих, які будуть ображені використанням їхніх податків в релігійних цілях.

11. За порушення даного закону і образу почуттів невіруючих передбачається адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 5000 грн. до 50000 грн. або громадськими роботами в нерелігійних волонтерських організаціях до 240 годин.

12. Заборонено публічна згадка і обговорення бога, тому як факт його існування науково не доведений. Дана стаття може бути скасована після появи наукових доказів існування Всевишнього.

13. Претензії віруючих до невіруючих не приймаються, в суді в т.ч., тому як всі громадяни України рівні перед Законом. Допустимі тільки претензії одного звичайного громадянина до іншого, без акцентів на релігійну приналежність.



Закон вступає в законну силу з моменту опублікування.

Поява даного